В травні 2013 року Верховна Рада Україна, здалась під тиском європейської спільноти і прийняла Законопроект N2990 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України щодо відповідальності юридичних осіб)", за який проголосував 301 народний депутат…. Президент України даний законопроект підписав, тож шановні, бізнесмени, юристи, адвокати та бухгалтери з 01.09.2014 року починаємо жити за новими правилами…

Отже, що ми маємо:  даний закон встановлює кримінальну відповідальність для установ, підприємств та організацій. Проте в сферу дії даного закону не підпадають: державні органи влади, органи місцевого самоврядування та створені ними організації, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичний осіб, а також міжнародних організацій. В даному законі зазначено, що до юридичної особи можуть застосовуватися засоби кримінально-правового характеру, якщо її уповноваженою особою від імені, або в інтересах юридичної особи були вчинені кримінальні діяння, які передбачені ст. 209, 306, ч.1-2 ст. 368-3, ч.1-2, ст. 368-4, ст. 369-2 Кримінального кодексу, або скоєння уповноваженою особою від імені юридичної особи злочинів передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. До юридичних осіб посадові особи які визнані винними у кримінальному правопорушення, може застосовуватися штраф залежно від тяжкості злочину - від 5 тис. до 75 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (звертаю увагу на той факт, що в кримінальних справах неоподаткований мінімум складає – 573,50 грн.), конфіскація майна або ліквідація. Під поняття "уповноважені особи юридичної особи" підпадають посадові особи юридичної особи, а також інші особи які у відповідності з законом, статутними документами юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи. Якщо такі моменти, як штраф та конфіскація майна є більш менш зрозумілими, хоча це не додає впевненості у завтрашньому дні, оскільки в один прекрасний момент активи будь-якого підприємства можуть бути конфісковані якщо хтось з її посадових осіб щось накоїть… Але це все ще хоч якось можна зрозуміти... Найбільше питань  викликає такий вид кримінальної відповідальності як «ліквідація»…В результаті довгих перепитій у ВРУ, у законопроект вдалось внести положення проте, що ліквідація може застосовуватись до юридичної особи лише в разі причетності до терористичної діяльності. Ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» зазначає, що терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму. Визначення терористичної діяльності настільки розпливчасте, що під це можна підвести практично будь-які дії посадових осіб, в тому числі й корупційні злочині та ухилення від сплати податків. А чому б власне й ні? Чому б нашим правоохоронним органам не «зробити припущення», що керівник підприємства вчинивши ряд дій на ухилення від сплати податків саме для того, аби «вилучені» кошти направити на підтримку та сприяння терористичної діяльності.  І таке «ситуативне припущення» може привести до ліквідації юридичної особи. Звичайно ми всі розуміємо, що така норма не узгоджена з положеннями Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», які визначають порядок ліквідації юридичної особи. Окрім того, особисто мені незрозуміло, чому трудовий колектив підприємства в повному обсязі повинен відповідати за вчинки однієї чи декількох осіб? Чому неможна призначити керівником іншу особу і зберегти роботу підприємства, зберегти робочі місця, зберегти надходження до бюджету? Чому за вчинки одних людей повинні відповідати інші? Більш того, ні для кого не є секретом той факт, що «не зовсім чесні на руку бізнесмени» використовуючи недосконалість українського законодавства, інколи розбираються з конкурентами за допомогою  створення «проблем із законом»… А потім забирають їх бізнес та активи підприємств. До речі законодавчо не врегульована ситуація що робити з активами підприємств, які підлягають ліквідації. Державні органи, які будуть займатись виконанням такого рішення суду, не являють собою камеру схову і часто-густо не знають що робити з таким «щастям», тож всі активи або будуть реалізовані за безцінь, або передані іншим особам, які будуть використовувати їх в своїх інтересах та для власного збагачення… Фактично така норма дає можливості для створення новий рейдерських схем при зміні власників бізнесу та нові можливості для «ліквідації» конкурентів… 

Просмотров: 1746