Головним завданням сучасного етапу розвитку України є модернізація економіки країни з метою підвищення її конкурентоспроможності і стійкості перед викликами сучасності. Економічна модернізація вимагає переозброєння основних галузей промисловості, випереджального розвитку інфраструктури всіх видів, створення сучасних виробництв і будівництва нових об’єктів соціального сектора. Міжнародний досвід показав, що переведення економіки на шлях модернізації неможливо здійснити із залученням виключно державних ресурсів. Вирішення зазначеної проблеми можливе тільки на підґрунті об’єднання зусиль держави і приватного бізнесу, що у світовій практиці реалізується в рамках інституту державно-приватного партнерства.

За даними центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні станом на 01.01.2020 на засадах ДПП укладено 187 договорів, з яких реалізується 52 договори (34 – договорів концесії, 16 – договорів про спільну діяльність, 2 – інші договори), 135 договори не реалізується (4 договори – закінчено термін дії, 18 договорів – розірвано, 113 договорів – не виконується).

Жертвы карантина. Где и какую помощь могут получить малый бизнес и уволенные работники

Понад 60% проєктів державно-приватного партнерства від загальної кількості було реалізовано в сфері оброблення відходів, 20% у сфері збору, очищення та розподілення води, понад 8% в сфері інфраструктури та понад 3% в сфері виробництва, транспортування і постачання тепла.

Позитивний приклад використання механізму державно-приватного партнерства був отриманий у сферах енергетики та телекомунікацій. Таке поширення саме у цих сферах пов'язане з їхньою прибутковістю, а сфери, що потребують значного залучення приватного капіталу, зокрема сфера водопостачання та водовідведення, в якій велика кількість інженерних мереж перебуває у критичному стані та заміна необхідного устаткування була б доцільною, залишаються осторонь їхньої уваги. Таким чином, подібний безсистемний характер упровадження проєктів державно-приватного партнерства та незацікавленість приватних інвесторів вкладати свої кошти у менш привабливі сфери національної економіки гальмують його розвиток в Україні.

Отже, серед численних сфер, де можуть реалізовуватися проєкти державно-приватного партнерства, нині найбільшого поширення в Україні вони отримали лише в переробці відходів, транспортній галузі, енергетиці та телекомунікаціях.

Основною причиною цього є те, що ці сфери є прибутковішими й найбільш запитуваними, отже, приватні партнери надають поки перевагу саме їм. З іншого боку, сфери, що потребують більшої участі приватних партнерів, залишаються поза їхньою увагою. Таким чином, інвестування в найприбутковіші галузі та не досить ефективна державна політика щодо залучення приватних інвесторів до менш привабливих сегментів державного сектору економіки також не сприяють розвитку механізму державно-приватного партнерства.

Финансовые инструменты в агросекторе: преимущества и недостатки

Аналіз зарубіжного досвіду використання проєктів державно-приватного партнерства показав, що в кожній країні є своя найбільш пріоритетна галузь із його використання. Так, у США такою галуззю є автодороги, у Великобританії – охорона здоров’я та освіта, в Німеччині – освіта, в Італії, Канаді та Франції – охорона здоров’я.

У країнах із перехідною економікою – країнах Центральної і Східної Європи (Болгарія, Чехія, Угорщина, Хорватія, Польща, Румунія, Україна) такі галузі, як охорона здоров’я та освіта, знаходяться вже далеко не на 1-му місці. За застосуванням державно-приватного партнерства лідирують автодороги, будівництво мостів і тунелів, легкого наземного метро, аеропорти. У країнах із перехідною економікою їм приділяється увага насамперед, у них вкладаються кошти

За даними щорічних статистичних даних Європейського центру експертизи проєктів ДПП (European PPP Expertise Centre), лише у 2018 р. у проєкти ДПП у Європі було залучено понад 14,6 млрд євро, а на умовах концесії було побудовано та наразі експлуатується більше ніж 50 тис. км доріг. Більшість проєктів державно-приватного партнерства в ЄС були реалізовані в наступних сферах: транспорт – 31%, медицина – 19%, освіта – 13%, телекомунікації - 10%. Найбільш успішними проєктами державно-приватного партнерства в зарубіжних країнах на місцевому рівні є проєкти водопостачання та водовідведення (Чилі, Вірменія), управління твердими побутовими відходами (Канада), будівництво житла (Польща та Великобританія), вуличне освітлення (Великобританія).

Як приклад, зараз Канада має урядову програм Alternative Financing Partnership system (AFP), відповідно до якої перед консорціумом Healthcare Infrastructure Company of Canada consortium стоїть завдання спроектувати, побудувати, профінансувати і здійснювати потім управління клінікою на 608 ліжок – William Osier Health Centre у Брамптоні (Онтаріо). Контракт терміном дії на 25 років було обрано як пілотниий проект у програмі AFP. До його втілення долучиться британське підприємство Carillion, у межах відповідальності якого буде здійснення немедичного обслуговування і яке також розділить можливі фінансові ризики.

Щодо новітньої практики впровадження співпраці держави та бізнесу в України, то можна зазначити, що у 2019 році Кабінет Міністрів України задекларував серйозність намірів щодо розвитку державно-приватного партнерства країни. За словами Прем'єр-міністра України уряд розглядає можливість передачі у концесію українських аеропортів та портів. За його словами, це може бути у вигляді: наприклад, держава будує злітно-посадкову смугу, а бізнес будує термінал та іншу інфраструктуру. Така ж логіка і для портів, коли держава виконує днопоглиблювальні роботи, а термінали та іншу інфраструктуру, необхідну для перевантаження, - бізнес. Це дасть можливість залучити для їх розвитку кошти бізнесу.

Зеленский даст крупным компаниям налоговые преференции. На что может рассчитывать бизнес

До речі, два пілотні проєкти — морські порти "Ольвія" (м. Миколаїв) та "Херсон" (м. Херсон) вже реалізуються після проведення концесійних конкурсів.

Так, у вересні 2019 року Міністерство інфраструктури оголосило про початок концесійних конкурсів щодо вказаних об'єктів. У жовтні розпочався прийом заявок від компаній на участь в оголошених конкурсах, а в грудні того ж року вже стало відомо, що за перемогу в концесійному конкурсі стосовно морського порту "Херсон" змагаються чотири компанії: з них дві - міжнародні, а саме турецька компанія Busserk Liman і компанія-консорціум "Рисоіл-Херсон" (Грузія - Швейцарія), а також дві українські компанії - Укрморпорт та Спеціальна компанія "Морський порт "Херсон".

За результатами проведеного відкритого конкурсу, Херсонський морський торговельний порт передано у концесію компанії "Рисоіл-Херсон", яка інвестує у порт близько 300 млн грн (інвестиційні зобов’язання).

Щодо морського порту "Олівія", то переможем концесійного конкурсу стала компанія з Катару "QTerminals", в результаті чого український бюджет має отримати щорічні концесійні платежі — 82 млн грн та інвестиційні зобов’язання — 3,4 млрд гривень (за 5 років); кошти для розвитку місцевої інфраструктури Миколаївщини — 80 млн грн.

Також, після проведення конкурсних відборів не обійшлося без негативних моментів для інвесторів. Так, Шостий апеляційний суд м. Києва зупинив дію наказу Міністерства інфраструктури про затвердження результатів та визначення переможця концесійного конкурсу щодо морського порту "Херсон". Міністерству інфраструктури та створеній Міністерством концесійній комісії і робочій групі заборонено робити будь-які дії, спрямовані на завершення концесійного конкурсу. Ініціатором позову є ТОВ "Спеціальна компанія Морський порт Херсон" (консорціум ТОВ "Аскет-Шиппінг" (40%) і ТОВ "Глобал Грейн" (60%)). Компанія звернулася до суду з вимогою визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства інфраструктури від 17 січня 2020 року № 10 "Про відхилення претендента від участі у концесійному конкурсі»"

Натомість, Міністерство інфраструктури ініціювало перегляд вказаного рішення Шостого апеляційного суду м. Києва. Клопотання Міністерства суд задовольнив та скасував заходи забезпечення позову.

В Украине дорожают все виды топлива. Каких цен ждать в июле-августе

26 червня нарешті було підписано довгоочікуваний договір про передачу в концесію Херсонського морського торговельного порту, про що було урочисто Міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм.

Таким чином, на сьогоднішній день "гучні" концесій конкурси в Україні все ж таки відбулися. Держава в особі Міністерства інфраструктури не самоусунулася від проблем, які виникли через блокування судом дій щодо завершення одного з зазначених конкурсів, а навпаки, активно користуючись своїми процесуальними правами, розблокувала концесію морського порту "Херсон", чим вселила надію, що співпраця держави та бізнесу зрушить з мертвої точки, а інвестори отримують державні гарантії захисту їх інвестицій.

Узагальнюючи, можна сказати, що чинний механізм паритетного співробітництва держави та бізнесу за рахунок реалізації державно-приватного партнерства в Україні поки що не набув значного поширення. Практика його впровадження досить незначна та розповсюджується повільними темпами, зокрема, через оскарження "невдоволеними" вже проведених державою конкурсів.

Враховуючи політичний та економічний курс держави на розвиток співробітництва з бізнесом, взявши до уваги останні проведені концесійні конкурси та заяви чиновників Кабінету Міністрів України, можна стверджувати, що державно-приватне партнерство має перспективу стати одним із ключових механізмів як реалізації політики модернізації окремих галузей економіки України, так і реалізації регіональних інвестиційних, зокрема й інфраструктурних проєктів, а також вирішення важливих соціально-економічних проблем на місцевому та державному рівнях.

Віталій Глянцев, юрист Totum LF

Хотите первыми получать важную и полезную информацию о ДЕНЬГАХ и БИЗНЕСЕ? Подписывайтесь на наши аккаунты в мессенджерах и соцсетях: Telegram, Twitter, YouTube, Facebook, Instagram.

Теги: бизнес власти экономика
Просмотров: 116