Людина, якщо вона не деградувала до рівня телевізійного пульта, прагне самовдосконалення. Різноманітні інструктори на різного роду тренінгах часто розпочинають з того, що успішне сходження на вершину гарантоване лідерам. Лідер має певні вроджені здібності та харизму. Є навіть спеціальні тести для визначення лідер ви чи ні.

І ось не набираються заповітні відсотки. Що робити?

im1Людина, якщо вона не деградувала до рівня телевізійного пульта, прагне самовдосконалення. Різноманітні інструктори на різного роду тренінгах часто розпочинають з того, що успішне сходження на вершину гарантоване лідерам. Лідер має певні вроджені здібності та харизму. Є навіть спеціальні тести для визначення лідер ви чи ні.

І ось не набираються заповітні відсотки. Що робити?

Частина авторитетних порадників з цього приводу стверджує, що лідерські здібності або є, або немає. Крапка.

Проте відповіді, які стримують еволюцію, нецікаві. Тези, викладені П. Херсі та К. Бланчерд в книзі "Менеджмент організованої поведінки", вказують напрямок руху тим, кому не пощастило з генами.

im2Лідер має у своєму арсеналі наступні важелі керування:

1) спеціальні знання

2) інформованість

3) наявність активних міжособистісних зв'язків

4) законна влада (офіційні повноваження)

5) право та можливість нагороджувати/карати

6) особливості характеру та поведінки

Від волі та зусиль людини залежать перших три пункти з цього списку.

Спеціальні знання – їх можна здобути. Рівень інформованості також залежить від бажання та цілеспрямованості. Кількість, якість та міцність активних зв'язки в людини, котра довго займається певною справою, залежить лише від її бажання мати широке коло професійного та особистого спілкування. Комусь можна допомогти вирішити проблему, комусь – надати інформацію, комусь – сказати добре слово, комусь – презентувати коробку цукерок чи блокнотик з кошеням. Для налагодження зв'язків потрібен час, а розмір цієї мережі добрих справ залежить від спрямованості людини назовні, за межі особисті й посадові.

Повноваження, можливість нагороджувати чи карати – тут, думаю, складніше. Власник фірми або той, хто вже займаєте певні щаблі в управлінській ієрархії, ці три важелі мають. Найманий працівник залежить від менеджерів вищої ланки та їхнього бачення перспектив підлеглого. Але, з огляду на попередні 3 пункти, в нього є всі шанси для зростання, якщо докладатиме певних зусиль.

Досі чогось нездійсненного, що залежало б від комбінації генів, немає.

Останній пункт - особливості характеру та поведінки. Дослідники намагаються скласти певний перелік рис, притаманних лідерам: наполегливість, самовпевненість, креативність, вміння пристосуватись, компетентність і т.п. – це далеко не повний список. Але, гадаю, характер – не темперамент, тому піддається вихованню.

Скажімо, природженого вміння спілкуватись, вміння досягати успіху на переговорах та якісна співпраця з партнерами – цих навичок на якомусь етапі життя можна й не мати. Проте є тренінги з лідерства чи література з спеціальними вправами і порадами. На першому етапі, скажімо, вирішується проблема ефективного спілкування, на другому – досягнення компромісу, на третьому – розв'язування конфліктів і так далі.

На одному з занять ви акцентуєтесь на манері поведінки людини, яку вважаєте лідером, на тому, як вона одягається, говорить, рухається, досліджуєте стиль вирішення тих чи інших питань. Якщо вам імпонує стиль лідерства та образ лідера, ви цілком можете зіграти його.

im3Отже, чи можна особисту манеру поведінку – змінити, риси характеру – виховати, лідерську поведінку – зімітувати? Якщо людина виглядає як лідер, поводить себе як лідер, має важелі спливу як лідер – то чи не стає з часом імітація, маска лідера суттю особистості? Чи образ лідера, який ви спершу приміряєте на себе, стає вашим обличчям? Чи приростає маска до обличчя актора? Чи стає роль актора його єством?

Гадаю, що так. Необов'язково народитись з харизмою, щоб крокувати по життю лідером. Лідерство можна "зіграти" і, з часом, стати лідером завдяки власним зусиллям та бажанню, незалежно від вроджених особливостей.

 

Просмотров: 1750