Україна ще досі не розпочала робіт із розвідки сланцевого газу. Компанія Shell лише готується до таких робіт на Юзівській ділянці.

При цьому з часу перемоги у конкурсі минуло більше, ніж рік, а угоду про розподіл продукції було підписано півроку тому.

Інша компанія американська Chevron іще навіть не погодила із Україною текст угоди про розподіл продукції. І початок роботи відкладається на 1-1,5 роки. Попри це, серед населення вже побутує негативне ставлення до сланцевого газу і це в майбутньому дійсно може стати на перешкоді реалізації подібних проектів міжнародними корпораціями.

Зважаючи на те, що у дискусіях часто присутні однобічні оцінки перспектив сланцевого газу – або добре, або погано, – варто спробувати поглянути на перспективи видобутку газу з позиції "сухих" плюсів і мінусів, ризиків і переваг, вигоди і втрати від видобутку нетрадиційного газу. Ситуація навколо України   Для початку слід зрозуміти, що в Україні наразі є лише ділянки з потенційними запаси нетрадиційного газу.

Другий момент - не весь нетрадиційний газ слід називати сланцевим. Окрім сланцевого є іще газ із щільних порід - в Україні його видобуватиме Shell на Юзівській ділянці. На видобуток сланцевого газу може розраховувати Chevron на Олеській ділянці. А також є іще газ-метан із вугільних пластів, запаси якого також є заячими в Україні, але до них інтерес компаній є незначним.

Щодо методів видобутку, то у всіх трьох випадках видобуток може бути якісним і давати значні обсяги газу лише за умови використання гідророзриву пласта. Також слід зрозуміти світові умови в яких Україна зацікавилася і намагається реалізувати проекти сланцевого газу. Нині видобуток нетрадиційного газу належить до категорії венчурного бізнесу, коли компанії інвестують у нові технології усвідомлюючи ризик безповоротної втрати коштів.

Саме тому більшість компаній, які хочуть видобувати сланцевий газ, належать до дрібного (сервісного) і середнього бізнесу. Із крупних транснаціональних корпорацій наразі безпосередньо видобутком займаються лише Shell, ExxonMobil, Chevron та ConocoPhilips. Усі ці компанії більшість проектів реалізовують у США. Власне, США є єдиною країною, яка досягла конкретних успішних результатів у видобутку сланцевого газу.

Але для цього країні знадобилося 30 років і перші розвідувальні роботи розпочалися у 1980 році. Решта транснаціональних корпорацій (французька Total, британська BP, бразильська Petrobras) лише зараз роблять перші кроки у вивченні сланцевого газу. За останні три роки у Європі розгорілися гарячі дискусії безпечно чи небезпечно видобувати сланцевий газ.

Франція, Голландія, Чехія і Болгарія наклали мораторій на його видобуток. У випадку Франції, Чехії і Болгарії заборону проштовхнули лобісти ядерної енергетики. У Голландії - лобісти традиційного видобутку природного газу. Також більше року у Румунії тривала заборона для компанії Chevron досліджувати сланцевий газ, але весною 2013 року її скасували. Найбільше у питанні розвідки, але не промислового видобутку сланцевого газу просунулася у Польщі. Від 2008 року наш західний сусід пробурив уже 48 пошукових свердловин, але поки що жодна не була успішною.

Протягом цих років від ідеї шукати сланцевий газ у Польщі відмовилися американська ExxonMobil, польська група Lotos, декілька дрібних компаній. І зовсім свіжий "удар" по сланцевим перспективам Польщі завдав суд Євросоюзу, який визнав, що в Польщі видавали ліцензії на розвідку і видобуток сланцевого газу із порушеннями. Відкликання ліцензій може потягнути за собою міжнародний скандал та згортання подальших перспектив. Усі вищевикладені фактори створюють доволі сприятливу ситуацію для України у питанні пошуку сланевого газу.

Адже провали Польщі і пасивність решти країн можуть перетворити Україну на європейський плацдарм сланцевого газу. А тому зараз увага до України є набагато пильнішою. Власне, у цьому контексті можна поставити питання: а чи не ризиковано взагалі займатися сланцевим газом, якщо так багато країн критично до нього ставляться?

Спробуємо проаналізувати як плюси так і мінуси видобутку сланцевого газу.  

Зменшення залежності від російського газу та впливу "Газпрому"  

У США, як відомо, із 2008 року спостерігається ріст видобутку сланцевого газу. І вже четвертий рік поспіль США не купує газ, а, навпаки, готується до його експорту у країни ЄС. Це один із найбільш суттєвих плюсів, який може дозволити Україні не лише відмовитися цілком від російського газу, а й модернізувати свою економіку.

За умови: лише після успішних результатів промислового буріння і видобутку сланцевого газу.  

Демонстрація іншим потенційним інвесторам енергетичного ринку привабливості України  

Як не крути, але світові бізнес-кола спостерігають один за одним. І щойно Shell розпочав у 2010 році переговори з Україною про сланцевий газ як на горизонті з’явилися іще три світових гіганти –ExxonMobil, Chevron і ENI.

За умови: лише після надання всім компаніям, які захочуть освоювати сланцевий газ, таких же прав і пільг, що були надані Shell.  

Розвиток інфраструктури   Для реалізації проектів компанії-інвестори Shell та Chevron будуть змушені створювати сучасну розгалужену інфраструктуру для видобутку нетрадиційного газу. Це буде сприяти створенню не лише робочих місць, а й модернізації системи видобутку газу в Україні, розвиток мережі газопроводів.

За умови: лише після дотримання інвесторами екологічних, технічних стандартів своїх країн (США) та їх жорсткого контролю з боку держави.  

Посилання конкуренції між укргаздобиччю та приватними компаніями  

Діяльність компаній із видобутку сланцевого газу дасть поштовх до конкуренції із державними компаніями та приватним сектором видобутку традиційного газу. Це дозволить промисловості отримувати дешевий газ. А також у випадку підвищення цін на газ для населення дасть змогу споживачам вибирати між постачальниками "дорогого і дешевого" палива.

За умови: можливо лише після того, якщо протягом наступних 10-15 років Україна не буде отримувати пільгову ціну на паливо від російського "Газпрому".  

Сучасні технології   Прихід компаній світового рівня (Shell, ExxonMobil, Chevron, ENI) - це привнесення в нафтогазову галузь України надсучасних технологій, які України не зможе ані придбати, ані створити протягом наступних 30-50 років.

За умови: можливо лише після того, якщо протягом експлуатації родовищ іноземні компанії будуть передавати сучасні технології видобутку нетрадиційного газу Україні.  

Отримання політичних союзників  

Для чинної влади сланцевий газ може також дати бажану політичну підтримку з боку США чи ЄС, що буде вагомим досягненням.

За умови: лише тоді, коли Україна буде постійно надавати підтримку іншим компаніям із американськими (європейськими) інвестиціями.

Мінусів від потенційного видобутку сланцевого газу, на перший погляд, не набагато більше. Але їх можна поділити на дві умовні групи – екологічні і геологічні проблеми.

Екологічне забруднення водних горизонтів води   Під час проведення операції гідророзриву пласта частина води із вмістом хімічних речовин може потрапляти у воду, що поступатиме для споживачів.

За умови: лише у випадку недотримання компаніями умов безпеки при бурінні свердловин та відсутності контролю з боку держави.

Геологічні зміни  

Структура геологічного середовища в Україні є блоковою, а не суцільною як в США. Як наслідок, гідророзрив пластів може призвести до непрогнозованого поширення тріщин у пластах. Це також може забруднювати водні горизонти. Порушення цілісної системи геологічних площ може бути спричинено значною кількістю пробурених свердловин. Наприклад, якщо для традиційного видобутку газу потрібно 300 свердловин, то для видобутку сланцевого газу - 10000 свердловин.

За умови: можливо у випадку прорахунку компаній щодо геологічних умов на території України.  

Зменшення родючості чорноземів на місці видобутку сланцевого газу.

За умови: можливо лише у випадку недотримання компаніями умов рекультивації чорнозему.  

Медичні проблеми

Масові хвороби серед населення як наслідок забруднення водних горизонтів.

За умови: можливо у випадку здійснення пункту №1.  

Законодавчі проблеми  

Окремо стоїть проблема відсутності законодавства, яке регулює видобуток нетрадиційного газу в Україні. При цьому в Україні діють нормативні акти, що регулюють видобуток традиційного газу. У Німеччині енергоконцерн BASF відмовився розпочинати роботи по нетрадиційному газу і чекає рішення правлячої політичної коаліції щодо розробки законодавчих норм, що регулюють видобуток сланцевого газу.

Окрім плюсів та мінусів видобутку сланцевого газу також можна виокремити ризики для України та компаній, що займаються цими проектами.

Ризики від видобутку сланцевого газу для компанії Shell і Chevron

Прорахунок в очікуванні обсягів видобутку сланцевого газу

Приклад компаній ExxonMobil та Lotos у Польщі, які призупинили роботу після невдалих результатів є показовим. У Польщі розраховували на 5 трильйонів кубометрів запасів газу, а отримали у 10 разів менше - лише 500 мільярдів кубометрів. В Україні також можуть бути виявлені не такі великі запаси нетрадиційного газу як очікується, а очікується обсяг в 5-10 трильйонів кубометрів. Може повторитися польська ситуація і запаси становитимуть максимум 1 трильйон кубометрів.

Висока собівартість видобутку

Розвідувальні роботи можуть продемонструвати високу собівартість видобутку газу - до 300-400 доларів за тисячу кубометрів. Показовим знову є прилад Польщі, де собівартість становить більше 300 доларів. Судові позови населення На компанії, що будуть займатися видобутком сланцевого газу можуть очікувати судові позови від фізичних та юридичних осіб щодо завдання матеріальної і моральної шкоди. Приклад Нігерії, де місцеві фермери виграли суд проти компанії Shell і отримали компенсації за забруднення земель витоками нафти.

Здешевлення російського газу

Поява в Європі дешевого американського газу знизить попит, а відповідно і ціни на російський. До того ж історія стосунків України з Росією не виключає можливість укладання контракту зі значним здешевленням вартості російського газу. Таким чином український видобуток сланцевого газ може виявитися не конкурентно-здатним. Крім того сам факт видобутку сланцевого газу несе для України цілком конкретні ризики.  

Конфлікти із Росією  

Причиною може стати намагання зменшити залежність від впливу "Газпрому" за рахунок нетрадиційного газу як альтернативи російському.

Технологічна залежність

Залежність України від технологій видобутку сланцевого газу, які належать Shell. У майбутньому Україна не зможе видобувати такий газ без компаній із США.  

Технологічний ризик

Shell і Chevron спробують відпрацювати в Україні нові технології видобутку нетрадиційного газу для їх вдосконалення, що потенційно збільшує ризики завдання шкоди екології.

Отже, як завжди у кожній справі вистачає своїх плюсів та мінусів, ризиків і переваг. Зрозуміло також і те, що конфлікт - це не найкращий варіант розвитку подій і вирішення проблеми. Суперечки потенційних видобувачів газу та екологів, а також їх протистояння не принесе користі державі. Також потрібно зрозуміти логіку влади, для якої "ціллю №1" стала газова незалежність від Росії. І сланцевий газ бачиться одним із варіантів реалізації такої енергетичної політики.

Проте, варто також враховувати і те, що на даний час у світі є лише один успішний приклад видобутку сланцевого газу - це США. І просте намагання екстраполювати і перенести американський досвід в Україну може виявитися небезпечним і непрогнозованим процесом. Можна хіба що запозичувати досвід і технології. Це ж стосується і екологічних організацій, які беруть приклади з інших країн, де протистоять видобутку сланцевому газу і також переносять ці приклади на Україну. Хоча, докази безпосередньої шкоди екології поки що не зафіксовані у США, де вже давно видобувають сланцевий газ.

Відповідно, лякати мешканців України теоретичними небезпеками - це обман. Власне, перед тим як ухвалювати оптимальне для України рішення - втягуватися у світову "лихоманку" видобутку сланцевого газу чи оминути цей процес стороною - потрібно було провести аналіз всіх ризиків і переваг.

Але, як відомо, Україна вирішила діяти за принципом: "Головне - вплутатися у бійку, а далі –" буде видно…"

Поки що ми є свідками та жертвами маркетингової і піар-війни між американськими компаніями та "Газпромом", а вітчизняні журналісти та "експерти", на жаль, не відмовляються від мотивації за відстоювання інтересів однієї зі сторін. Держава ж поки безпомічно спостерігає зі сторони.

Юрій Корольчук, член Спостережної Ради Інституту енергетичних стратегій

Просмотров: 1228