"Разруха в головах, а не в клозетах"

М.Булгаков

Після відтермінування підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЕС, від опозиційних лідерів та європейських посадових осіб лунають гучні заяви, що Україна втратила можливість по залученню величезних інвестицій в свою економіку. Чи це дійсно так і чи залежать інвестиції від участі країни в тих чи інших обєднаннях далі.

Історія глобалізаційних процесів свідчить про те, що піонерами при освоєнні інвестиційного ринку тієї чи іншої країни є саме транснаціональні корпорації.  Присутність відомих ТНК на ринку є сигналом про можливість вигідних інвестицій для інших, більш дрібних інвесторів. Критерії за якими ТНК визначають привабливість тієї чи іншої країни – загальновідомі та викладені у  дослідженнях Міжнародного інституту менеджменту і розвитку (Лозанна) та Світового Банку.

Розглянемо деякі чинники, які впливають на конкурентноздатність країни на ринку прямих іноземних інвестицій. Показником, що поєднує конкурентноздатність товару, товаровиробника, галузеву конкурентноздатність  і  характеризує  положення  країни на світовому ринку, є показник  конкурентноздатності країни.   У самому загальному виді конкурентноздатність країни можна визначити як її здатність в умовах вільної сумлінної конкуренції робити товари і послуги, що задовольняють вимогам світового ринку, реалізація яких збільшує добробут країни і окремих, її громадян. Найбільш репрезентативний показник конкурентноздатності вперше був розроблений відомою міжнародною організацією - Світовим економічним форумом у 1986 році. Щорічна доповідь по конкурентноздатності країн на світовій арені до 1996 року готувалася під егідою Світового економічного форуму Міжнародним інститутом менеджменту і розвитку (Лозанна, Швейцарія) із залученням матеріалів ще 23 міжнародних економічних інститутів. Згодом Світовий економічний форум і Міжнародний інститут менеджменту і розвитку стали публікувати окремі доповіді про конкурентноздатність країн світу, використовуючи приблизно аналогічні методики визначення рейтингу країни в списку найбільш конкурентноздатних країн світу.

Для визначення рейтингу конкурентноздатності у світових табелях про ранги, використовуються багатофакторні векторні моделі, у яких враховується 381 показник. Вони об'єднані у вісьмох групах:

·                    внутрішній економічний потенціал,

·                    зовнішньоекономічні зв'язки,

·                    державне регулювання,

·                    кредитно-фінансова система,

·                    інфраструктура,

·                    система керування,

·                    науково-технічний потенціал,

·                    трудові ресурси.

 

У розробленій методиці об'єктивні статистичні показники по кожній країні (близько 70 відсотків усіх показників) доповнюються суб'єктивними факторами - експертними оцінками аналітиків, опитуванням думки керівників великих корпорацій і ведучих економічних експертів по різних країнах .

Якщо застосувати ці  групи показників до України, то можна зробити висновок про деградацію країни на протязі всієї її історії з точки зору конкурентноздатноті по всим параметрам.

Допустимо, що Україна підписала договір про вільну торгівлю з ЕС.  Як це змінить показник конкурентноздатності. Очевидним є те, що умови зовнішньої торгівлі з країнами СНД та Росією різко погіршаться (передбачено ст.39 Договору), а от же це негативно вплине на кокурентноздатність країни. Погіршення умов торгівлі на ринку який забезепечує 37% всього експорту, призведе до  збільшення безробіття, а от же до скорочення внутрішнього ринку, що знову ж таки негативно вплине на конкурентноздатність.  В якому стані знаходиться у нас державне управління (тотальна корупція), інфраструктура, та підготовка трудових ресурсів мабуть пояснювати не потрібно.

Евроінтегратори кажуть, що відкриється для українських підприємств ринок ЕС, але це абсолютна не правда. Так угодою про асоціацію передбачається, що сторони  не будуть дотувати експорт продукції. В той же час в країнах ЕС, більшість продукції номенклатури можливого  українського експорту дотується. Конкурувати не дотованій українській продукції на ринках ЕС  із дотованою місцевою буде дуже складно.  Крім того українська продукція буде мати величезні нетаринфні барєри, так як  не відповідає вимогам ЕС, і не тому що гірша, а тому що інша.

Навіть з цього невеликого аналізу видно, що підписання угоди про асоціацію з ЕС погіршує конкурентноздатність України, а от же робить її  ще більше не привабливою для іноземних інвесторів.

Згідно рейтингу конкурентноспроможності опублікованим у 2013 році, Світовим Еконмічним Форумом,  Україна на сьогодні займає по цьому показнику 84 позицію (займала 82 у 2012році). Для порівняння Іран, проти якого діють жорсткі економічні санкції займає 82 позицію, а країна ЕС Греція – 91.  Росія в ретингу – 64, Казахстан – 50.  Показово, що перше та друге місце займають абсолютно нейтральні країни – Швейцарія та Сінгапур.

Підвищення конкурентноздатності країни залежить в основному від дій уряду країни,  а не від участі в різних блоках та союзах. Приклад Китаю та Росії дуже показовий. Так в РФ інснує ціла програма управління конкурентоздатністю регіонів, що дозволило їм  розвивати автомобілебудування. На сьогодні більшість  відомих світових виробників автомобілів  побудувало свої заводи в РФ.   В урядах багатьох країн є підрозділи, які  відповідають за конкурентноздатність країни, і тільки в Україні такого органу не має – адже Україна із самого початку орієнтувалась на іноземних радників та на вільний (дикий) ринок. Як кажуть, в результаті маємо, що маємо.

Просмотров: 1416