Верховний Суд України роз’яснив, що не встановивши обставин, які б беззаперечно доводили, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті коштів, незаконному використанню ПІН-кода, не можна зробити висновок щодо вини позивача як підстави для цивільно-правової відповідальності

13 травня на засіданні Судової палати по цивільним справам Верховного Суду України було розглянуто справу №6-71цс15 за позовом до ПАТ «Міський комерційний банк» про стягнення коштів, які були зняті з платіжної картки позивача під час його перебування в Україні, про що він довідався з смс-повідомлень. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що операції по зняттю спірної суми супроводжувались введенням правильного ПІН-коду, а згідно умов договору з банком, позивач не мав права розголошувати ці відомості. На думку судів, це виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми. ВСУ направив справу на новий розгляд на підставі наступних правових висновків. Роз’снено, що згідно з пунктами 6.7, 6.8. Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, банк при здійсненні забороненої чи некоректно виконаної платіжної операції негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, при необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, в якому він був перед виконанням цієї операції. Це чи не перший випадок, коли суд став на захист інтересів користувача. Раніше судова практика складалась інакше. Розглядаючи подібні справи, суди приходили до висновку, що, оскільки гроші знято з введенням правильного ПІН-коду, то банк не має відшкодовувати понесені збитки. Сподіваємось, що висновки ВСУ, прийняті по справі №6-71цс15, сприятимуть посиленню безпеки в сфері банківських розрахунків.

Просмотров: 711