На жаль, випадки перевищення податковими органами своєї компетенції трапляються сьогодні  досить часто. Результатами такого перевищення, як правило, є значні суми штрафів, які покладаються на платника податків. У таких ситуаціях важливо не зволікати, а своєчасно звертатися за захистом інтересів до суду. Тим більше, судова практика стоїть на захисті інтересів платника.

Яскравим прикладом у даному контексті є рішення львівського апеляційного адміністративного суду, який  нагадав податківцям, що їх компетенція під час проведення камеральних перевірок не є абсолютною. Суд вказав, що  протягом  проведення такої  перевірки не можуть досліджуватися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком.

Розглядаючи судову справу за позовом ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові, суд встановив, що під час проведення камеральної перевірки представники податкового органу вийшли за межі власної компетенції: зокрема, висновки щодо порушення податкового законодавства були зроблені ними на підставі аналізу документів, які не є предметом камеральної перевірки. У зв‘язку з цим суд роз‘яснив податківцям, що документами, які мають відношення до камеральної перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

У ході судового розгляду встановлено: згідно з актом камеральної перевірки, дослідженню підлягала не податкова звітність підприємства і своєчасна сплата визначеного ним же грошового зобов’язання. Перевірялася своєчасність сплати платником узгодженої суми податкового зобов’язання, визначеного йому податковим органом. А це, відповідно до підпункту 75.1.2 ПК, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

У матеріалах справи відсутні й податківцями не надані докази того, що  наказ на проведення документальної перевірки підприємства було отримано. А лише це  стало би підставою перевіряти своєчасність сплати  цим підприємством податкових зобов’язань. Отже, податковий орган діяв поза межами своїх повноважень. Враховуючи зазначені обставини, незважаючи на фактичне існування порушень з боку підприємства, суд скасував повідомлення-рішення, якими підприємство зобов’язано сплатити штрафи за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов’язань (з ПДВ та податку на прибуток).

Просмотров: 1254