Ми схвально оцінюємо ініціативу реформування податкової системи України, зокрема, її положення, щодо суттєвого зниження Єдиного соціального внеску (ЄСВ), що зменшить податкове навантаження на бізнес та стимулюватиме виведення зарплат з тіні. Ми також підтримуємо ідею скасування  існуючих податкових пільг та деяких неефективних платежів.

Ми схвально оцінюємо ініціативу реформування податкової системи України, зокрема, її положення, щодо суттєвого зниження Єдиного соціального внеску (ЄСВ), що зменшить податкове навантаження на бізнес та стимулюватиме виведення зарплат з тіні. Ми також підтримуємо ідею скасування  існуючих податкових пільг та деяких неефективних платежів.

Водночас, викликає стурбованість потенційним негативним впливом на умови ведення бізнесу в Україні деяких запропонованих нововведень.  Найбільше занепокоєння, зокрема, було висловлено щодо введення податку з обороту одночасно з існуванням податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, та щодо запровадження 3% внеску до Пенсійного фонду від купівлі валюти з операцій імпорту, щодо скасування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску. Відтак, просимо звернути увагу на таке:

1. Введення податку з обороту за ставкою 2,5% одночасно з ПДВ за зниженими та диференційованими ставками  (з 20% до 7-12%). Введення податку з обороту суперечить головній меті реформи: усунення диспропорцій в економіці та створення умов для розвитку вітчизняного виробництва. Запропоновані зміни можуть мати такий економічний вплив:  

1)    стимулюватимуть розвиток секторів з коротким ланцюгом виробництва, а саме сировинних товарів. Це сприятиме подальшому розвитку сировинних секторів і зробить економіку України ще більш залежною від зовнішньої кон’юнктури;

2)    для деяких секторів з високим оборотом та низькою нормою прибутку запропоновані зміни можуть стати непомірним тягарем, який зробить їх бізнес збитковим. Один із яскравих прикладів таких секторів – торгівля, яка займає суттєву частку українського ВВП. Наші попередні розрахунки на прикладі виробництва і продажу деяких харчових виробів, наведені у Додатку до цього листа,  свідчать, що введення податку з обороту з одночасним зниженням ставки ПДВ до 7% при незмінних цінах на такі харчові вироби для споживачів робить дистрибуцію та роздрібну торгівлю невигідною. Прибутковість секторів торгівлі, які знаходяться  в кінці виробничо-розповсюджувального ланцюга, наразі дуже маленька. А запропоновані податкові зміни роблять цей бізнес збитковим через збільшення податкового навантаження, яке може зрости майже втричі.

3)    стимулюватимуть імпорт, який за інших рівних умов буде дешевше, ніж такі самі товари, вироблені вітчизняними виробниками. Частково цей вплив може компенсуватись більш високою ставкою ПДВ на імпортовані товари. Але зважаючи на потенційні заперечення з боку СОТ, дію диференційних ставок ПДВ може бути призупинено. Таким чином, податок з обороту сприятиме подальшому поглибленню зовнішньо-торгівельного дефіциту та протидіяти імпортозаміщенню.

Таким чином, податок з обороту створюватиме нові диспропорції в економіці і поставить вітчизняних виробників у невигідне становище порівняно з імпортерами. Зважаючи на недоліки податку з обороту, більшість країн світу - не тільки країни ЄС, а й країни інших регіонів, такі як Білорусь та Китай - відмовились від стягування цього податку.

         Крім того, одночасне стягування податку з обороту та ПДВ ускладнюватиме адміністрування цих податків та податкову систему загалом. Останнє аж ніяк не сприятиме покращенню позицій України в світових рейтингах ведення бізнесу. За кількістю податкових платежів Україна протягом 2011-2012 років займає 181 місце (з 183 економік країн) в рейтингу Світового Банку Doing Business.

Диференційовані податкові ставки призведуть до подальшого ускладнення адміністрування ПДВ. Окрім того, застосування різних ставок для імпортних операцій та операцій на внутрішньому ринку є обтяжливим для галузі товарів, які взагалі не виробляються в Україні, що можна розглядати як дискримінацію імпорту, а отже і порушення зобов’язань України в рамках СОТ.

Запровадження пропонованих змін саме по собі навряд чи суттєво сприятиме детінізації економіки. Дійсно, в результаті зменшення обсягів ПДВ застосування схем ухилення від сплати цього податку може стати менш привабливим. Однак зміни, покликані компенсувати втрати від зменшення ПДВ, у першу чергу, податок з обороту та додатковий збір до Пенсійного фонду, стануть значним додатковим тягарем для легального бізнесу, а відтак стимули ухилення від оподаткування залишаться.

Враховуючи міжнародний досвід, співіснування ПДВ та податку з обороту  є неефективним. Якщо розглядати на перспективу можливість скасування або заміни ПДВ іншим податком, то варто розглядати введення податку з продажу, а не з обороту.

2. Запровадження 3% внеску до Пенсійного фонду від купівлі валюти з операцій  імпорту. В Україні подібний внесок вже існував як тимчасовий інструмент додаткового фінансування своєчасних пенсійних виплат і був скасований в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом. Отже, запровадження такого суттєвого додаткового навантаження на купівлю валюти з операції імпорту може призвести до зростання вартості кожної  такої операції. Як наслідок, це негативно вплине на грошові потоки компаній та призведе до росту виробничих витрат та зростання ціни товару для кінцевого споживача на українському ринку.

3. Скасування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску  (ЄСВ). Скасування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску (17 прожиткових мінімумів), не призведе до бажаного результату, адже запропоновані зміни, навпаки, можуть призвести до ще більшої тінізації фонду оплати праці (зокрема, великих зарплат), про що свідчить досвід минулих років. Однак, загалом ми підтримуємо ідею зниження ставок єдиного соціального внеску, хоча для успішності цього заходу, на нашу думку, необхідно, щоб бізнесу було гарантовано стабільність ставок ЄСВ та незастосування ретроспективних санкцій. Зважаючи, що доходи Пенсійного фонду тимчасово знизяться, необхідно шукати компенсаторні механізми, зокрема, шляхом скасування деяких існуючих пільг.

4. Зміна тарифної сітки в частині коефіцієнтів міжкваліфікаційних розрядів та її обов'язкове запровадження не тільки для бюджетної сфери, але і для всіх інших платників податків. На наше переконання, рівень заробітної плати залежить від попиту на конкретну робочу позицію на ринку, а також від компетентності особи. Обов'язкове запровадження тарифної сітки в приватних підприємствах може завадити виходу зарплат з тіні, оскільки створить стимули для підприємств максимально збільшити кількість посад нижчих розрядів при цьому доплачувати висококваліфікованим працівникам тіньову зарплату.

5. Встановлення максимально допустимого ліміту у розмірі 10% для кількості працівників на підприємстві, які працюють не на повну ставку. Встановлення обмеження в 10% щодо осіб, які працюють неповний робочий день, призведе до зменшення кількості студентів, що працюють саме за таким графіком. На сьогоднішній день існує квота щодо працевлаштування інвалідів, також є компанії, які працевлаштовують на неповний робочий день інших мало захищених осіб (наприклад, матерів-одиначок, які хочуть працювати неповний робочий день, тощо). Окрім того, інколи компанії працевлаштовують студентів на оплачувану літню практику, оскільки це є один із пріоритетних напрямків їх подальшого розвитку. Тому, запропоновані зміни призведуть до значних негативних наслідків.

6. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з 15%-17% до 10%, 15% та 20%. Без розуміння граничних розмірів доходів для встановлення кожної зі ставок неможливо коректно оцінити вплив такої норми. Також зауважимо, що запропоновані зміни можуть бути негативно сприйняті, враховуючі, нещодавнє підвищення ПДФО з 15% до 17%.

У будь якому випадку, має бути збільшено розмір доходу, який не оподатковується ПДФО або оподатковується за найнижчою ставкою.

Взагалі, на наш погляд, у перспективі потрібно прагнути не збільшення оподаткування доходів від праці (зарплат), а пасивних доходів та майна. Такий підхід відповідатиме принципу справедливості та збільшить стимули до відкритого отримання винагороди за працю.

7. Скасування податкових пільг та спеціальних режимів оподаткування. Ми підтримуємо ідею, що податкові пільги необхідно критично переглянути та скасувати їх значну частину, але звертаємо увагу, що при цьому дуже важливо надати компаніям достатньо часу для пристосування до нових умов.

На нашу думку, задля забезпечення де-тінізації економіки зміни також мають стосуватися формату функцій уповноважених податкових органів (зміна моделі «контроль-покарання» на «аудит-консультування»), забезпечення своєчасного відшкодування ПДВ, спрощення процедури звітності (зокрема, скорочення кількості звітів, удосконалення технічного забезпечення приймання податкової звітності, скасування необхідності адміністрування податкових накладних з імпортним кодом (УКТЗЕД)), тощо.

Враховуючи вищевикладене, ми вважаємо необхідним проведення додаткових розрахунків очікуваного ефекту від реформи, обов’язкове проведення  експерименту, що має передувати прийняттю рішення про запровадження нового податкового режиму. Також вважаємо необхідним залучення фахових експертів до вдосконалення положень запропонованої концепції та розробки змін до податкового законодавства.

На додаток, маємо наголосити, що основною проблемою на сьогодні є не кількість податків, що підлягають сплаті в Україні, та розмір ставок податків, а порядок їх адміністрування та правозастосовча практика, недружня до бізнесу. Так, зокрема, проблемні питання полягають у такому:

1)     якість законодавства - недосконала якість юридичної техніки податкового законодавства відображається у його суперечності та породжує юридичні колізії:

  • невизначеність питання щодо порядку сплати податку з доходів фізичних осіб (надалі - ПДФЛ) податковим агентом – юридичною особою, у разі наявності структурних підрозділів, у тому числі тих, що не є відокремленими;
  • відсутність однозначного тлумачення мотиваційних виплат (премії, бонуси, інші заохочення на користь третіх осіб (організацій, які купують товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори),є необхідно для уникнення конфлікту інтересів та зняття питання щодо податку на додану вартість на мотиваційні виплати;
  • неможливість віднесення операцій з безоплатного розповсюдження/передачі продукції та товарів (у тому числі подарунків, призів тощо) з метою проведення реклами, маркетингу та просування товарів на ринок;
  • система видачі роз’яснень та податкових консультацій, які вільно трактують законодавство, внаслідок його низької якості.
  • недосконалість визначення таких термінів як «бенефіціарний власник» та «роялті», тощо;
  • внаслідок змін у законодавство стало неоднозначним, коли саме робити перерахунок, у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг).

2)  структурні проблеми податкової системи – це проблема кількості податків та їх ефективності, тому необхідно ліквідовувати другорядні  у фіскальному плані податки та реформувати існуючі:

  • необхідно відходити від архаїчних податкових принципів, коли незначними податками обтяжують тих, хто і так сплачує великі податки, і було б краще сприяти розвитку такого бізнесу. Наприклад, неефективними є витрати для адміністрування торгових патентів, а також їх недоцільність з точки зору наповнення державного бюджету. Вартість адміністрування патентів, зокрема, для роздрібної торгівлі є досить суттєвою і перевищує вартість самих патентів, адже для оформлення патенту, необхідно підготувати ряд документів, зокрема, довідок про відсутність заборгованості, здійснення відповідних оплат, нотаріального посвідчення документів, подачі заяв і безпосереднього отримання патенту. Тому мова йде  про непродуктивні витрати, які, до речі, враховуються як затрати з метою  оподаткування податком на прибуток, і призводять до зменшення податку на прибуток;
  • в структурі податкової системи відсутній баланс повноважень між платниками і податковими контролерами, тощо.
Просмотров: 2257