На сайті Асоціації українських банків (АУБ) можна прочитати звернення голови АУБ до Голови парламентського Комітету з питань правової політики Валерія Писаренка з обґрунтуванням негативних наслідків для банківської системи законопроекту «Про внесення змін до статті 1058 Цивільного кодексу України (щодо відповідальності банку за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту)» (№ 2202). Звернення доступно за посиланням http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=8170&menu=119&Itemid=113 Нагадаю, що зазначеним законопроектом передбачено запровадження відповідальності банку за порушення строків повернення грошової суми (вкладу)  у вигляді неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від вказаної в договорі суми вкладу за кожний день прострочення виконання зобов'язання, включаючи день сплати. Голова АУБ наголошує, що така норма суперечить засаді справедливості цивільного законодавства та принципу господарювання, а саме рівному захисту державою усіх суб'єктів господарювання, та зазначає, що «...виходячи з логіки авторів законопроекту, для збалансування прав та відповідальності банку необхідно було б законодавчо встановити і пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки платежу за кредитом. Але, така норма є неможливою, оскільки її застосування у короткий час перетворить на банкрутів усіх позичальників, що допускали затримки платежів». Хочу заперечити голові АУБ, та пропоную йому звернутися до Кредитного договору одного з банків за №ML-Е00/059/2008 від 03.04.2008р. який було укладено одним з моїх клієнтів. Пункт 4.1.1 вказаного договору передбачає відповідальність позичальника за порушення взятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом у визначені договором строки. У разі допущення такого порушення, Позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Додам, що пунктом 4.1.5 цього ж договору передбачена ще й відповідальність за порушення інших умов договору у вигляді штрафу в розмірі 10% (десяти відсотків) від суми кредиту! То про яке нібито збалансування прав можна говорити? навіщо вводити суспільство в оману що така норма в кредитному договорі неможлива??? Дозволю собі нагадати про те, що в Україні ще з 1997 року діє Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Даним законом, передбачено, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Парадокс ситуації в тому, що дія цього закону поширюється лише на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичних осіб суб'єкти підприємницької діяльності, і не поширюється на громадян-споживачів фінансових послуг. При укладенні договорів з громадянами –фізичними особами банки можуть дати волю будь-яким забаганкам стосовно розмірів пені і штрафу. То про яке збалансування прав споживача та банку можна говорити, якщо цей баланс виключно на користь останнього? Андрій Авторгов, адвокат, к.ю.н., партнер ЮФ "Агентство з питань боргів та банкрутства"
Просмотров: 2370