Посада головного редактора юридичного видання так чи інакше зобов’язує час від часу відвідувати прес-конференції на яких обговорюються ті чи інші юридичні проблеми… Відвідавши вчора одну з таких, я зрозуміла, що представники бізнесу не завжди можуть правильно ідентифікувати проблему та розробити стратегію її вирішення…  

Яскравим прикладом стала вчорашня прес-конференція, де мова йшла про «рейдерське» захоплення  єдиного в Україні зареєстрованого виробника біопрепаратів для захисту рослин від хвороб і шкідників. На думку представників підприємства, рейдерське захоплення проявляться в тому, що продукцію, яку вони виготовляють підроблюють інші.

В зв’язку з почутим, хочу зробити наступні зауваження: рейдерство – це силове захоплення підприємства проти бажання його керівника, власника, або особи яка має контрольний відсоток голосів.  Інакше кажучи, якщо на підприємстві не відбулась зміна керівництва чи складу засновників (проти їх волі), не відбулось силового захоплення виробництва, складів чи інших потужностей підприємства,  не відбулось виготовлення «додаткових» печаток та передачі активів підприємства третім особам без згоди на те власника -  це не РЕЙДЕРСТВО.

Якщо продукцію, яку Ви виробляєте та реалізуєте виготовляє інший суб’єкт господарювання, ще й при чому використовує Вашу назву, упаковку, поширює про підприємство  неправдиві відомості, переманює покупців та вчиняє інші дії, які направлені на зменшення кількості клієнтів та формування негативного іміджу підприємства такі дії класифікуються, як недобросовісна конкуренція (ст. 4,6,8 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).  

Звичайно, що стратегія вирішення першої та другої ситуація кардинально відрізняється одна від одної. Якщо в першому випадку доведеться відстоювати право власності, а для цього потрібно буде не лише  підготувати та подати ряд позовів до судів різних рівнів та інстанцій, подати заяви до міліції та прокуратури; то в другому випадку достатньо буде лише заяви до Антимонопольного комітету України та позову до Господарського суду за місцезнаходженням відповідача, додатково можна зробити міні рекламну компанію щодо вашої продукції та підробки (як доводить мій особистий досвід після цього випускати підробку стає невигідно і порушник Ваших прав сам звертає свою діяльність і шукає іншу «жертву»).

Окрему увагу звертаю на той факт, що інколи на місцевому рівні, в конкретному регіоні, боротися з недобросовісною конкуренцією не вдається, в такому випадку, скаржитись варто до центральних органів, інакше кажучи «перенести місце вирішення конфлікту до іншого регіону» де порушник не має впливу та зв’язків, які може використати аби Вам протидіяти. Що ж стосується рейдерства то тут ситуація дещо складніша, і при розробленні стратегії протидії та захисту, слід перш за все чітко знати від кого доведеться захищатись аби врахувати всі фактори, від конкурентів, до переліку тих кого може цікавити  не стільки бізнес скільки активи підприємства, рейдери як правило, на відміну від «недобросовісних виробників» діють опосередковано, тобто через підставних осіб.

Підводячи підсумок хочу сказати, що і в першому і в другому випадку для захисту своїх інтересів Вам доведеться придумати  свій особистий план виходу із ситуації, і від того наскільки правильно ви визначите проблему і залежить успішність її розв’язання.

 

Просмотров: 960