З січня 2015 року вітчизняна система оподаткування зазнає значних змін. На сайті Верховної Ради України 28 грудня 2014 року Верховною Радою України було прийнято проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» (реєстраційний № 1578). Зазначеним законом передбачено внесення змін щодо умов, підстав і порядку оподаткування. Найбільш суттєві зміни полягатимуть в наступному.

Пільги та звільнення від оподаткування  

Закон передбачає скасування звільнення від податку на додану вартість операцій з постачання:

  • послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами;  
  • послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я;
  • періодичних видань друкованих засобів масової інформації, навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, а також доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації.

Передбачено пільгу лише для операцій з підготовки до видання та постачання книжок українською мовою, крім видань еротичного та рекламного характеру.      Крім того, тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

2. Податок  на прибуток підприємств

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу «Податок на прибуток». Водночас, платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Що це означає? Це означає, що перед тим ніж прийняти таке рішення платник податку повинен замислитись і економічно обґрунтувати вигідно йому чи ні не проводити такі коригування. Звісно проводити коригування чи ні вирішувати самому платнику. І це все залежить від ряду економічних факторів, що впливають на об’єкт оподаткування конкретного підприємства.   Закон не дозволяє включати всю суму витрат, понесених на придбання товарів, робіт, послуг, а також необоротних активів у платників єдиного податку. Точніше закон зобов’язує збільшити об’єкт оподаткування на 30 % від суми такого придбання. В разі прийняття таких змін це завдасть неабиякої шкоди суб‘єктам малого бізнесу. Щодо авансових внесків, то вони як і раніше вважатимуться узгодженими податковими зобов’язаннями, оскільки нараховуватимуться на підставі річної декларації. Особливістю щодо таких внесків є те, що відповідно до «Перехідних положень» закону у січні – грудні 2015 року, а також січні – травні 2016 року авансові внески сплачуватимуться за «старими правилами», а їх сума визначатиметься за підсумками декларації за 2014 рік. Це означає, що сплачені «дивідендні» авансові внески знову будуть вилучені з обороту і не зменшуватимуть авансові внески з податку на прибуток. Передбачається, що страхові організації сплачуватимуть податок на прибуток за загальними правилами (тобто податок на прибуток за даними фінансової звітності, відкоригований на певний законодавчо визначений набір показників), зменшивши його на податок з доходів, сформований за принципами, що існують на сьогоднішній день. При цьому, зменшення до від’ємного значення не передбачається.   

3. Податок з доходів фізичних осіб

Урядом планується змінити ставку податку до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, база оподаткування яких перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Замість 17 % ставка оподаткування становитиме 20 % від суми такого перевищення.   Пропонується збільшення ставки до 20 % для оподаткування пасивних доходів (процентів). Наразі ставка оподаткування для таких доходів становить 15 %. Це може призвести до відтоку вкладів фізичних осіб із банківської системи, що ще більше поглибить кризу в цій системі..

Що стосується таких доходів як інвестиційний прибуток, роялті, то ставка оподаткування теж складатиме 20 %. (наразі 15 %). Застосування лінійної ставки звісно звільнить фізичних осіб від обов’язкового декларування цих доходів. Ставка для оподаткування дивідендів залишається на рівні 5%, але тільки для дивідендів по акціях та корпоративних правах, виплачених резидентами – платниками податку на прибуток підприємств. В іншому випадку ставка становитиме 20 %. Це дивіденди, отримані від нерезидентів, від платників єдиного податку тощо. Як і раніше обов’язок щодо подачі декларації передбачено тільки для тих осіб, що отримували доходи у вигляді заробітної плати більше ніж від 2-х податкових агентів і розмір такого доходу перевищує 120 мінімальних заробітних плат на рік. Також в рамках податкової реформи для встановлення контролю над відповідністю витрат громадян їх доходам продавці товарів і послуг будуть зобов'язані надавати фіскальній службі інформацію про значні придбання фізичних осіб (у проекті. як відмічалось вище це сума 25 000 грн.). Згідно з повідомленням, таким чином, завдяки даним про значні витрати, будуть проявлятися платники податків, які раніше ухилилися від декларування та оподаткування частини своїх доходів.

Саме для прихованих від оподаткування доходів, які в подальшому будуть виявлені і розраховані через непрямі методи, передбачається застосування подвійної базової ставки ПДФО (2х15% = 30%). Здійснено уточнення норми щодо умов, за яких доходи у вигляді відшкодованих платнику податку витрат на відрядження, не включаються до оподатковуваного доходу. Тобто всі обмеження, що раніше передбачались ІІІ розділом Податкового кодексу України перекочували до розділу ІV. Тільки раніше обмеження були як для фізичних осіб, так і суб’єктів господарювання, то наразі такі обмеження стосуються тільки фізичних осіб.

Автори законопроекту переконані, що його прийняття полегшить ведення бізнесу в Україні, зменшить витрати часу платників податків на виконання обов’язкових процедур щодо декларування сум податків та їх сплату, підвищить інвестиційну привабливість України. Нажаль, представники бізнесу не поділяють таких оптимістичних поглядів і, навпаки, вважають, що прийняття законопроекту в такій редакції ускладнить процедуру адміністрування податків та поставить під загрозу весь малий бізнес України.

Просмотров: 3686