Пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов’язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов’язання за договором.

 Так постановив Верховний Суд України, вирішуючи справу № 5023/4983/12 щодо стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди). Обставини цієї справи зводились до того, що відповідач самовільно зайняв земельні ділянки, які позивач орендував з наміром в подальшому обробити та засіяти соняшником.

Позивач стверджував, що такими діями відповідач завдав йому збитків у формі упущеної вигоди. Раніше для доведення упущеної вигоди було достатньо самостійно розрахувати розмір неодержаного доходу. Суди в таких справах зазвичай керувалися спеціальною Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963. Згідно Методики розмір упущеної вигоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розраховувався шляхом множення площі такої земельної ділянки на середньорічний дохід та коефіцієнт функціонального використання земель.

При цьому як коефіцієнт, так і середньорічний дохід є сталими величинами. Їх розмір щорічно визначається Кабінетом Міністрів України для відповідних населених пунктів. Однак, під час розгляду справи № 5023/4983/12 Верховний Суд України визнав такий розрахунок необґрунтованим.

З позиції суду, навіть висновок судової економічної експертизи про розмір неодержаного доходу не є належним доказом реальності неодержаних доходів. Враховуючи позицію Верховного Суду України, відтепер для стягнення упущеної вигоди необхідно не тільки встановлювати її розмір, але й довести високий ступінь ймовірності такої вигоди. Тобто довести, що вигода позивача мала реальний характер і він би безперечно її отримав, якби не протиправні дії відповідача. Такими доказами, зокрема, можуть бути факти укладення позивачем попередніх договорів з третіми особами, сплата авансу, взяття на себе інших господарських зобов‘язань з метою отримання прибутку в майбутньому.     

Просмотров: 2387