Психологи кажуть, що всі хвороби від голови. Набридла ситуація, коли при обговоренні економічних питань в Україні виникає підла теза: «це не для нашого менталітету».

Психологи кажуть, що всі хвороби від голови. Набридла ситуація, коли при обговоренні економічних питань в Україні виникає підла теза: «це не для нашого менталітету». Це такий дуже поширений «флудо-мем», який швидко завершує подальшу дискусію (за браком аргументів) в позитивному напрямку (коли не вистачає логіки, включаються емоції). Ну, і вже можна нічого не робити.

В «Інтернетах та форумах» є декілька стратегій боротьби  з флудом: наприклад, «поставити на ignor», або проаналізувати логіку причино-наслідкових зв’язків. Ставити на ignor, як на мою думку, вже достатньо. А з логікою цікаво погратися.

Посилання перше. Не те, що б, всі хвороби від голови. Не зовсім так. Але культурологія розглядає те, як поведінка людини відображається в результатах її діяльності (матеріальних об’єктах, ідеях, цінностях  ставленні). А крос-культурна психологія (обов’язково вивчається в курсі міжнародного менеджменту, наприклад,  Льюис «Деловые культуры в международном бизнесе»  http://narod.ru/disk/3660150000/Льюис%20-%20Деловые%20культуры%20в%20международном%20бизнесе.doc.html) не тільки вивчає, але і порівнює особливості характеру, поширеного психотипу різних націй. Не буде ні для кого новиною, що український менталітет досліджувався дуже рідко, дуже не регулярно та дуже заангажовано (під конкретну специфічну задачу: під вибори, під рекламну кампанію, під видання книжки; то росіяни, то поляки). Тобто, розраховувати на достовірну інформацію немає чого. Але в різних джерелах є спільні характерні риси.

Посилання друге. Ми більше інтроверти ніж екстраверти. Це означає, що орієнтовані на свої внутрішні думки, відчуття тощо. Добрі новини для бізнесу та трудової діяльності в тому, що внутрішня якість більш важлива, ніж зовнішній вигляд, поширеним є універсальність навичок, внутрішня самооцінка важливіша за зовнішню оцінку. Негативні наслідки: консерватизм, власна вигода сплюндрує суспільну ціль, космічні та міжгалактичні проекти нам не погрожують – хутір наш розмір.

Індивідуалізм та нонконформізм (до речі, можуть бути як зі знаком плюс, так і мінус). З одного боку, «самі собі на думці» (універсальність навичок також зароджується з цього), з іншого – можемо не доводити до кінця те, що починаємо робити, оскільки починається дискусія з самим собою та з ним же незгода. Історична зрада, до речі, від цих же особливостей: ну, бачимо ми сенс різних точок зору однієї й тієї ж ситуації. Але ми навряд чи вдамося до крайностей та дійдемо «до ручки». Тримання балансу (фінансового також) – це наше.

Посилання третє. Сенсорні враження, тактильний шлях отримання інформації про середовище, тримати в руках – це такий спосіб взаємодії з оточенням. Негативні наслідки: абстрактні ідеї не дуже розуміємо (ідеологія, місія всіляка не просто упроваджується в наше суспільство).  Інновації, поки не втіляться в матеріальні об’єкти – не віримо. Робимо раніше, ніж думаємо. Важливість сенсорних відчуттів зустрічає протиріччя з інтровертним наслідком зневажливості матеріальної форми. Поки, в наслідок боротьби – перемога за «як би так зробити, щоб нічого не робити і все було». Вареники самі скачуть до рота, «тося зробе» та тут пороблено – це звідси. Густав Водичка в «Родина дремлющих ангелов» про це http://lib.rus.ec/b/130507 . Позитив не забуваємо: такі пісенні, дотепні, жартівливі, романтичні та зграбні (що хоч під каштанами, так і починаємо життю радіти), ми саме завдяки розвинутій сенсориці.

Посилання четверте. Прийняття рішення відбувається на основі раціоналісті більш, ніж на основі поклику серця. Але рішення – на короткий термін (тактичні), а не стратегічні. Негативні наслідки: ну, не стратеги, але відсутність стратегії це теж може бути стратегією. Завдяки цьому і проявляємо дива гнучкості у тяжких умовах – а це ж позитив який. Правда, коли все стабільно «почиваємо на лаврах».

Ну що ж, маємо те, що маємо. До речі, не гірше за будь яку іншу націю (книга Олександра Стражного «Украинский менталитет»  http://www.astra-lit.com/ukr_ment_start.htm ). Тільки в них це було тоді, а в нас зараз. Молода ми нація, хоч і з древньою історією. Тому хворіємо дитячими хворобами.

Просмотров: 1512