Вважається, що підприємницькі здібності мають не більше 7% населення земної кулі. Гадаю, до 7% слід додати тих, хто невдоволений власною долею та прагне змін – фінансових та житейських. В підсумку виходить, 30% українських громадян схильні до підприємництва. Тобто, кожен третій!  ris2Чому франчайзинг?

Кожному  бізнес-початківцю доводиться розв’язувати десятки проблем та  відповідати на десятки запитань. Реєструвати юридичну особу чи фізичну особу підприємця? Обрати метод оподаткування спрощений чи загальний? Знайти офіс. Продумати дизайн приміщення. Купити меблі. Найняти і навчити персонал. Домовитись з постачальниками. Налагодити збут. А ще – реклама. А ще – назва. А ще – вирішити, в який бік відкриватимуть двері магазину – всередину чи назовні?

Залежно від сфери діяльності, цей перелік розростатиметься та ускладнюватиметься.

Можна боротися з проблемами самостійно. А можна – здобути партнера, консультанта, однодумця, який допоможе уникнути помилок. Тому що шлях, який вас очікує, він вже пройшов – самостійно та успішно. З партнером - легше.

Крім того, ви зможете розпочати роботу протягом короткого терміну – за кілька днів від моменту укладання угоди, якщо є приміщення.

Ви точно знаєте термін окупності проекту, що, звичайно, допомагатиме в пошуках джерел фінансування. Наприклад, турагенство окупається півроку, пекарня – рік, магазин продажу косметики – два і більше років. Час до відкриття – відомий та недовгий.

Експерт, який допоможе мені об’єктивно розповісти про франчайзинг, - це Андрій Кривонос, голова Директорату Асоціації франчайзингу. З ним мені довелось зустрітись на конференції "Готовий бізнес для тебе, Франчайзинг" у Вінниці. Він наводить підрахунки американських фахівців:

- Протягом першого року життя закривається до 70-80% самоствореного бізнесу, але протягом 5 років у франчайзингових мережах закривається всього 5-10 %. Я не дуже люблю цю цифру, бо вона досить розмита. Але можна сказати, що є кратна різниця у закритті бізнесу на основі франчайзингу та самоствореного.

Франчайзинг – життєздатний.

Що?

Пан №1 потурбувався і зареєстрував своє право на інтелектуальну власність, що стосується його бізнесу: ім’я, технологічні процеси, ноу-хау. Пан №2 – це франчайзер (правовласник).

Пан №2 заплатив за право користуватись надбанням франчайзера. Відтепер його ім’я – франчайзі. Пан №2 купує у пана №1 рецепт ведення бізнесу, платить роялті за використання бізнес-технології та отримує консультації з приводу усіх можливих питань і проблем.

Рецепт готового бізнесу – франшиза. Купівля рецепту та його використання для власної вигоди – франчайзинг.

Інвестиція франчайзі ділиться на 4 фінансові потоки:

1) вступний внесок – плата за входження в мережу;

2) кошти для запуску бізнесу – обладнання, товар, матеріали тощо;

3) маркетинговий внесок – витрати на рекламу та просування;

4) роялті – тобто відсоток від обороту чи від прибутку.

В підсумку набігають різні суми – від 2 тис. дол. для магазинчику латвійської косметики до 150 тис. євро за піццерію.

Натомість підприємець отримує працюючий бізнес та партнера, зацікавленого в обопільному успіху. Гадаю, зваживши всі за і проти, інколи можна й ризикнути значними коштами.

ris3Хто?

Які мінімальні знання повинні бути у франчайзі?

- Це має бути людина, готова до ділової діяльності. Бажано мати підприємницький досвід, щоб почати працювати. Ви будете вести бізнес самостійно, але франчизер вам буде всіляко допомагати (адже він зацікавлений у отриманні роялті). Ви маєте бути підприємцем за розумінням і за бажанням.

Досвіду підприємницької діяльності обов’язковий, він допомагає?

- В деяких форматах бізнесу попередній досвід, стереотипні знання можуть заважати. Наприклад, ви – перукар, і працювали дуже довго. І якщо ви прийдете і скажете: "Хочу купити франшизу перукарні", вам відмовлять. Тому що ваш досвід буде заважати організовувати ті моделі бізнесу, які є в мережі перукарень. 

Далі буде... 

   
Просмотров: 1187