При ліквідації ДП «Укрекоресурси» держбюджет позбудеться як мінімум 17 млн грн надходжень щорічно. Тому перш ніж ліквідовувати монополіста, на якого покладалася реалізація державної політики в галузі поводження з відходами, необхідно було провести фінансовий аудит його діяльності, а також аудит ефективності.

«Публічний аудит» здійснив аналіз, який показав: валовий дохід підприємства має становити не менше 100 млн грн у рік, а при збільшенні імпорту пропорційно збільшувалися б і доходи. Ніша, яку посіли «Укрекоресурси», дуже перспективна й вигідна для держави. Якби було оптимізовано витрати та встановлено  жорсткий контроль за адміністративними видатками, монополіст отримував би до 50% чистого прибутку від доходу, тобто це як мінімум 7 млн грн при діючій на сьогодні відсотковій ставці в 15%, а також понад 10 млн податку на прибуток надходжень до держбюджету.

При збільшені ставки відрахування до 70%, як неодноразово пропонували незалежні аудитори Уряду, такі відрахування становили б 30 млн грн.

Загалом звинувачення ДП у корумпованості резонні. Так, валові витрати в середньому становили 75 % від валових доходів.Не менш цікавими є дані адмінвитрат, які передбачають виключно розходи на утримання та не включають виробничих. Так ось у 2011 році адмінвидатки становили 94% від валових витрат, у 2012-му – 38%, в 2013-му  – 55% та в 2014-му – 53%. У середньому вони «з’їдали» 60% від усіх витрат, а у вимірі чотирьох років ідеться про понад 107 млн грн.

У той же час динаміка чистого прибутку ДП за останні п’ять років зменшилася у 8 разів. З економічної точки зору це абсолютно нелогічно, адже всі без винятку імпортери при розмитнені були змушені сплачувати за утилізацію упаковки наперед, завдяки чому «Укрекоресурси» могли б ніколи не турбуватися про фінансування своєї діяльності.

Оскільки дохідна частина «Укрекоресурси» формується за рахунок імпортерів, «Публічний аудит» проаналізував ще й статистичні дані імпорту товарів за 2010–2013 рр., порівнявши їх із чистим прибутком підприємства. Зрозуміло, що порівняння є відносними, але невідомо, чому при зменшенні обсягу імпорту товарів на 20%, чистий прибуток підприємства за аналогічний період зменшився на 90%.

Разом з тим, не впоралося підприємство й зі своїм прямим обов’язком – збиранням та утилізацією відходів як вторинної сировини. За відсутності відповідної інформації на сайті «Укрекоресурсів», незалежні аудитори ознайомилися зі статистичними даними поводження з відходами протягом 2010–2013 рр. Показник утилізації увесь цей час був сталим і становив приблизно третину від загальної кількості сміття. Співвідношення спалених відходів до утворених також незмінний – 0,2–0,3 %.

Тому «Укрекоресурси» в цілому не виконали покладених функцій, хоча цілком могли це зробити навіть при теперішній недосконалій нормативно-правовій базі, що регламентує діяльність підприємства. Разом з тим при виважених та дієвих управлінських рішеннях керівництва ДП, його дохід можна було б збільшити в рази. Приміром, із поля зору «Укрекоресурсів» повністю випала сфера вторинної сировини, яка дає заробіток в мільярди гривень. Так, вартість однієї тони вторинних відходів становить близько 5 тис. грн, а в нашій державі їх накопичується за рік понад 13 млн тон. Тобто,  потенційний ринок вторинних відходів в Україні становить більш ніж 30 млрд грн.

Уряд не запропонував альтернативи вирішення завдань, що покладалися на ДП «Укрекоресурси», при чому актуальність їх є очевидною. За 13-річну діяльність ДП створено певну базу з сортування та утилізації ТПВ – це понад 20 представництв в Україні, три комплекси з переробки відходів, Інформаційно-аналітичний та Український санітарно-медичний центр. Підприємство анонсувало відкриття ряду ліній з переробки ТПВ у різних регіонах України.

Тобто, вся ця інфраструктура піде з молотка без належного аудиту діяльності підприємства. Разом з тим ліквідація монопольного становища виведе на ринок послуг з утилізації приватні структури, система контролю за діяльністю яких відсутня. 

Просмотров: 335