На сьогодні система освіти в Україні не виконує своєї найголовнішої функції - вона елементарно не вчить заробляти на життя, не адаптує випускників до сучасної економічної системи.


Сукупність переказаних знань виявляється не такою потрібною, як наявність професійних вмінь та навичок для сучасного виробництва, чому якраз і не навчають.

Дати оцінку системі освіти найяскравіше можна за методом "відносно повії". Так, середній тариф даної некваліфікованої праці становить $100/год., що в переводі на тиждень становитиме $ 4 000, на місяць - $ 18 000, на рік - $ 216 000, що в 48 разів більше за середньостатистичну українську зарплату. Тобто, витративши 5-6 років навчання у вищому навчальному закладі, отримавши диплом спеціаліста чи магістра, людина не збільшує свою потенційну вартість на ринку праці, а зменшує майже в 50 разів!

Цей розрахунок дає негативну оцінку наявній системі освіти, яка мало змінилися від часів середньовіччя. Майже стовідсоткове отримання вищої освіти, яка є не достатньо якісною з погляду практичного застосування, є однією з причин низького рівня економічного розвитку країни. Хибний суспільний стереотип про диплом як путівку в життя розбивається о реалії ринку зайнятості.

Оцінку українським вузам дають міжнародні рейтинги, а вірніше - відсутність кількасотенної чисельності українських вузів у цих рейтингах. Вітчизняні вузи мають не формально (на папері), а реально розширювати частку практичної підготовки фахівців, виховати за період навчання не завсідників парт, а компетентних професіоналів, яким потенційні роботодавці будуть згодні платити високі заробітні плати за висококваліфіковану працю.

Просмотров: 1049