Нажаль, все ще простежується красномовне небажання правосуддя заглиблюватись у деталі й робити хоча б спроби з'ясувати реальну правду про події, які мали місце в центрі Києва в лютневі дні 2014 року.

Судові засідання у справі «Небесної Сотні» останнім часом почали набувати відтінку виваженості і розсудливості. На перший погляд. Суд присяжних сформовано, розгляд по суті триває вже не перший місяць, проводиться допит потерпілих. Однак, за цією «однотонністю», нажаль, як і раніше, простежується красномовне небажання правосуддя заглиблюватись у деталі й робити хоча б спроби з'ясувати реальну правду про події, які мали місце в центрі Києва в лютневі дні 2014 року.

Так, на останньому засіданні Святошинського районного Суду у справі «екс-беркутівців», що пройшло 24 вересня, було допитано двоє потерпілих. Причому, важливо відзначити, що це люди, які втратили близьких і рідних під час стрілянини на Майдані, і вони ретельно вивчали багатогодинні відеосюжети, а також фотографії з місця подій.

Тим не менш, обидва потерпілих так і не змогли чітко вказати місце загибелі своїх рідних. І в це, звичайно, можна було б повірити, пославшись на переживання потерпілих, їх загальну пригніченість, зважаючи на обставин справи. Якби не один нюанс: одна з потерпілих повідомила, що приблизне місце загибелі її чоловіка стало відомо ... з вуст слідчого. Про що це говорить? А про те, що слідство проводить повномасштабну роботу, як серед засобів масової інформації, так і серед потерпілих, вкорінюючи впевненість у тому, що в загибелі мітингувальників винні співробітники спецпідрозділу «Беркут». І ніяк інакше.

До того ж слідчі всіляко оминають той факт, що у них досі відсутні прямі докази вини затриманих Павла Аброськіна і Сергія Зінченко, а сама конструкція підозри будується на припущеннях. Навпаки, з моменту арешту підозрюваних зафіксовано чимало спроб «продавити» через суд звинувачення, не переймаючись питаннями доказовості провини. Звинувачення, яке базується лише на політичній доцільності.

Про це говорить і рішення суду, що задовольняє клопотання прокуратури та продовжує термін утримання під вартою підозрюваних, на 2 місяці до 22 листопада. Більше того, прокурори в черговий раз, оперуючи риторичними висловлюваннями та припущеннями, вказали, що підозри на адресу заарештованих екс-співробітників Беркуту є обґрунтованими, і це більш ніж достатня підстава для їх подальшого затримання.

Та мабуть, представникам прокуратури невідомо, що чинне законодавство імперативно зобов'язує обґрунтовувати подібні висновки виключно доказами, яких, як відомо, немає. Зате знову прозвучали завчені фрази про те, що підозрювані можуть приховуватись від слідства, як це сталося з колишнім командиром Аброськіна і Зінченко Дмитром Садівником, який у жовтня 2014 року був відпущений під домашній арешт і втік. Однак слідству явно слід згадати про постулати індивідуальної визначеності звинувачення і покарання. Й все ж-таки застосувати ці постулати на практиці, коли знову виникне питання про те, наскільки правомірно подальше утримання підозрюваних під вартою.

Просмотров: 352