Парламент проголосував у першому читанні законопроект «Про страхування» (№1797-1, нова редакція). Свою підтримку документу висловили 242 народних депутатів.

Розмови про те, що питання розвитку страхового ринку потрібно врегульовувати комплексно, розвивати та впроваджувати водночас механізми довгострокового страхування життя, медичного страхування тощо, ведуться вже понад 10 років. 

Ухвалений парламентом законопроект, що пропонує вирішити питання розвитку страхового ринку, не є першим. Долі відповідних документів, які практично кожної сесії вносилися на розгляд Верховної Ради, на жаль, складалися не дуже вдало. І сьогодні є дуже велике сподівання, що цей варіант законопроекту «Про страхування», невдовзі буде доопрацьований до другого читання, а згодом і введений у дію. Адже страховий ринок, якщо створити відповідні сприятливі умови, має надзвичайно потужний потенціал для залучення коштів населення та юридичних осіб, перерозподілу та спрямування їх в розвиток економіки.  

Зараз, на жаль, вітчизняний страховий ринок, ураховуючи кризові явища, що відбуваються в економіці, переживає далеко не найкращий етап свого розвитку. За попередніми даними Нацкомфінпослуг за 2015 рік, загальний обсяг активів страховиків  зменшився на 9,5 млрд гривень і складав 60,7 млрд гривень (основний вплив мало зниження активів страховиків non-life - на 10,4 млрд гривень до 50,5 млрд гривень, але активи страховиків сектору страхування життя збільшилися на 0,87 млрд гривень і склали 10,1 млрд гривень). Тобто, цього дуже мало. Навіть якщо порівняти з активами банківської системи, страховий ринок становить лише 4,6%! 

Безперечно, законопроект доведеться доопрацьовувати, і в частині приведення його положень до законодавства ЄС, і практики здійснення операцій на страховому ринку, а також здійснення регуляторних функцій уповноваженого органу… 

Кабінету міністрів варто звернути окрему увагу щодо адаптації питань здійснення обов’язкового страхування. Так, сьогодні уряд встановлює порядок та правила проведення конкретних видів обов’язкового страхування,  форми  типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового  страхування,  розміри  страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків. 

За запропонованим законопроектом підходом, ці питання повинні будуть регулюватися спеціальним законодавством. Тобто, страхувальник чи третя особа, знаючи, що відповідний випадок (робота, товар тощо) вимагає обов’язкового страхування, самостійно звертається до страхової компанії, яка здійснює страхування такого випадку виходячи з власних правил та тарифів. 

З одного боку – це абсолютно нормальний підхід. А іншого – відмова від законодавчого врегулювання особливостей обов’язкового страхування на початковому етапі дії закону може призвести до низки негативних наслідків та зловживань. Особливо це стосуватиметься випадків, коли здійснюється обов’язкове страхування життя і здоров’я громадян (наприклад, при обов’язковому особистому страхуванні від нещасних випадків на транспорті страховий платіж включається у вартість квитка, а відповідні страхові тарифи нині затверджуються Кабінетом міністрів), або ж страхувальниками виступають суб’єкти господарювання державного сектору економіки (є ймовірність зловживань)…

Як бачимо, ухвалений у першому читанні законопроект, це лише «капля в морі» у усьому комплексі питань, які потрібно буде вирішувати для розвиту ринку страхування.

Просмотров: 339