Минулої п’ятниці Верховна Рада пішла на літні канікули, так і не розглянувши надзвичайно важливий для забезпечення ефективного проходження бюджетного процесу документу – проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік. 

Минулої п’ятниці Верховна Рада пішла на літні канікули, так і не розглянувши надзвичайно важливий для забезпечення ефективного проходження бюджетного процесу документу – проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік. Цей документ потрібно було подати до парламенту ще в перших числах квітня. Близько місяця він мав би розглядатися та допрацьовуватися в комітетах Верховної Ради, та наприкінці квітня чи на початку травня – винесений на розгляд безпосередньо Верховною Радою. Така процедура передбачена Бюджетним кодексом та регламентом законодавчого органу. 

Тобто Уряд вніс до парламенту проект Основних напрямів на 2017 рік із запізнення майже 3,5 місяці! На жаль, це – своєрідний антирекорд. 

При цьому, фактично Верховній Раді на розгляд, опрацювання і прийняття рішення відводилося лише 2 дні. Тобто, ймовірність розгляду цього документу була надзвичайно низькою. Що фактично і сталося: Верховна Рада пішла у відпустку, практично залишивши на відкуп Кабінету Міністрів питання формування проекту державного бюджету на 2017 рік, чи то «за замовчування», погодившись із нормами та критеріями, визначеними в проекті Основних напрямів.

Якщо проаналізувати норми проекту Основних напрямів, то можна переконатися, що «значних» новацій в ньому немає. Він є нейтральним за своєю суттю й містить як позитивні нововведення, так і деякі суперечливі положення.

Однак, заради справедливості потрібно відзначити кілька позитивних новацій документу:

1. Трирічна перспектива. Вперше за всю історію складання такого документу було визначено основні бюджетні параметри на перспективу. І хоча вони певним чином є формалізованими та нейтральними, і завжди є велика ймовірність їхньої зміни під час складання та прийняття державного бюджету. 

2. В документі побільшало цифр. Якщо у попередні роки основні бюджетні показники, (за виключенням хіба що показника дефіциту бюджету), мали лише декларативний характер, то в цьому році урядовці вже чітко вказали на досягнення показника державного боргу (66% ВВП), надання державних гарантій (5% доходів держбюджету), рівня перерозподілу ВВП через зведений бюджет (33,1%). Все це дає змогу мати хоча б приблизне уявлення про окремі показники дохідної та видаткової частин бюджету. 

3. Планується запровадження середньорічного бюджетного планування! І хоча цей процес відбуватиметься відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік (тобто буде певним чином «розтягнутим у часі» до 2018 року), поява таких намірів свідчить про те, що нарешті «процес пішов». Адже впровадження середньострокового бюджетного планування вимагає проведення значної роботи – від законодавчого унормування його основних механізмів, а це внесення змін і до Бюджетного кодексу, і, очевидно, розробка законопроекту про стратегічне бюджетне планування чи внесення змін до законів про державні цільові програми тощо.

4. Індивідуальний підхід у соціальній сфері. Вперше в документі такого характеру Уряд декларує наміри забезпечення адресності надання всіх видів пільгових послуг, підвищення ефективності соціальної допомоги та системи соціальних послуг, монетизації пільг, впровадження системи оцінки фінансово-майнового стану фізичних осіб тощо. 

Але, крім позитивних нововведень в «напрямках» містяться й окремі проблемні положення та неузгодження:

1. Податкова політика. У структурі зведеного бюджету податкові надходження в середньому складають близько 80%. Тому чітке уявлення про те, що планується здійснити в податковій сфері – є надзвичайно важливим. Однак визначені проектом Основних напрямів заходи щодо реформування податкової політики - це «загальні фрази» на кшталт «удосконалення податкового законодавства шляхом внесення змін до Податкового кодексу». І це викликає певне здивування. Та ще й про митницю забули – чи може її оперативно реформують ще в цьому році? 

2. Дефіцит Пенсійного фонду. Одна єдина фраза і в той же час неймовірно важлива фраза. У 2016 році обсяг коштів, що спрямовуються Пенсійному фонду з державного бюджету (а це дефіцит Пенсійного фонду та виплати окремих видів грошових утримань, що здійснюються через нього) планується на рівні 21,6 % видатків державного бюджету або ж в сумі 145,5 млрд гривень (це більше, ніж в 4 рази перевищує видатки, що йдуть на економічну діяльність чи на освіту). Але в проекті Основних напрямів так і не вказано чітко, що саме робитиметься: як економіка вийде з тіні і почне сплачувати ЄСВ, чи відбудеться реформа пенсійної системи?

3. Фонд регіонального розвитку. Фраза «Надання державної підтримки соціально-економічному розвитку регіонів та об’єднаних територіальних громад за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (у розмірі до 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету на 2017 рік)» викликає значну кількість запитань відповідей: а чи буде реформуватися цей фонд, чи лише збільшаться видатки (порівняно з 2016 роком, а насправді – буде дотримано лише вимог статті 24-1 Бюджетного кодексу?) тощо. 

4. Державні інвестиції. Уряд обіцяє зростання економіки на 3-4% у 2017-2019 роках та зменшення безробіття до 8,2% у 2019 році. Водночас, соціальні стандарти зростатимуть швидше, ніж інфляція. На думку урядовців, все це відбудеться разом з тим, що граничний обсяг дефіциту буде поступово зменшуватися до 2,3% ВВП у 2019 році. А частка перерозподілу ВВП через зведений бюджет залишатиметься на рівні не вищому, ніж враховано у Державному бюджеті на 2016 рік (33,1%). Що це все означає? За рахунок чого наповнюватиметься бюджет для збільшення видатків? Судячи із проекту Основних напрямів доходи підвищаться за рахунок боротьби з тіньовою економікою  та подальшої приватизації державних підприємств. 

Отже з одного боку – цим документом «можна користуватися» при складанні проекту бюджету-2017. А з іншого – вперше такий документ не був взагалі розглянутий Верховною Радою! У минулі роки, проекти Основних напрямів як мінімум заслуховувалися…

Парламентський бюджетний комітет, щоправда, наступного дня після внесення проекту Основних напрямів,  його опрацював. Депутати багатозначно ухвалили: «Комітету з питань бюджету направити Кабінету Міністрів пропозиції народних депутатів та комітетів Верховної Ради, що будуть подані до Комітету з питань бюджету щодо урядового проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, для опрацювання та врахування таких пропозицій при підготовці законопроекту про Державний бюджет на 2017 рік».

Дивлячись на всі ці перипетії з проектом Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, виникає кілька питань:

- якщо у нас проект Основних напрямів був внесений на розгляд практично «під пальму», то чи не очікуватиме нас знову «бюджет під ялинку»?

- чи може варто було б реформувати бюджетний процес, передбачивши, наприклад, двоступеневу процедуру прийняття безпосередньо бюджету: влітку – основні параметри бюджету за функціональною класифікацією видатків бюджету, а восени – встановлення призначень)? Більш докладно про це у дослідженні «Бюджетна політика: прагматичні підходи до  стратегічних рішень»

Просмотров: 518