Ювілейний 30-й тижневий огляд виходить напередодні 24 річниці незалежності України і, попри неймовірне бажання подарувати читачеві позитивні емоції, його забарвлення буде в цілому негативним. Все ж ми віримо в те, що наша країна перебуває на шляху побудови справді самостійної, незалежної, в тому числі й економічно, держави. Держави, в якій люди, які її очолюють, уособлюють владу, банують в першу чергу за націю, дбають про благополуччя, добробут народу.

«Виконання та дефіцит державного бюджету, приватизація»

Кабінет Міністрів України

Фонд державного майна України

Відповідно до оновлених відомостей Державного комітету статистики, обіг роздрібної торгівлі в січні-липні 2015 року впав на 23,6 %, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, – до 559,873 млрд грн.

За підсумками січня-липня 2015 року промислове виробництво скоротилося на 19,5 %. Так, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів на противагу січню-липню 2014 року падіння промвиробництва становило 23,4 %, у переробній – 18,6 %, у постачанні і розподіленні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 15,3 %.

На фоні такої невтішної статистики минулого тижня міністр соціальної політики України Павло Розенко зазначив: «Зараз ми включаємо в роботу обласні та районні державні адміністрації для проведення профілактичної роботи з підприємствами, які не виплачують заборгованості.

Якщо нас не почують і ігноруватимуть, у нас не залишиться іншого шляху, як домагатися захисту соціальних прав українських працівників через перевірки, притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності керівників цих підприємств. Жодні пояснення не приймаються. Нас цікавить жорстке виконання законів України про виплату заробітних плат», – заявив міністр.

А вже цього тижня Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк провів зустріч із головою Державної фіскальної служби Романом Насіровим і доручив йому вжити невідкладних заходів із погашення податкової заборгованості перед бюджетом, зазначивши, що загальний податковий борг усіх суб’єктів підприємницької діяльності перед державним бюджетом становить 55 млрд грн. Прем’єр-міністр перерахував чіткі умови, при яких може здійснюватися реструктуризація заборгованості: «За умови сплати 36% річних по реструктуризованому податковому боргу, чітким графіком погашення платежів та обов’язковим накладенням податкової застави на активи відповідного платника податку до моменту повного погашення боргів перед бюджетом».

Наведена статистика в поєднанні з висловлюваннями офіційних осіб генерує, на жаль, прості невтішні висновки.

Економічний спад в Україні є повсюдним як на стадії виробництва, так і на стадії купівельної спроможності. Відповідно, як у підприємств відсутні кошти для виконання своїх зобов’язань, так і в населення вичерпується фінансовий ресурс для розрахунків, який із повітря не береться – отже, в середині країни не забезпечується належний товарообіг.

Натомість позиція уряду непохитна: є бюджет, який треба виконувати, а як це робити в умовах стагнації економіки – питання, відповідь на яке вони не дають, пропонуючи реструктуризовувати податкову заборгованість під відсотки, співрозмірні з відсотками лихварів. Поряд із цим проблеми з дефіцитом державного бюджету тільки наростають.

Нагадаємо, що надходження від приватизації в цьому році очікуються на рівні 17 млрд грн. Левову частку цих коштів Україна повинна отримати від відчуження Одеського припортового заводу, стартовою ціною якого називалась сума в $ 500 млн.

А вже цього тижня глава Уряду різко висловився (про щось подібне ми від нього не чули раніше), що чинне законодавство, якому вже два десятки років, передбачає необхідність продажу 5 % акцій на біржі.

«В силу повної недорозвиненості українського фондового ринку продаж 5% на біржі означає тільки одне – реальний інвестор не прийде, а товариші зі старими олігархічними зв’язками зіб’ють нам всю прозору і публічну приватизацію».

В Арсенія Петровича дилема: виставляти пакет ОПЗ прискореними темпами і втратити у вартості чи «найняти реальну міжнародно визнану компанію по підготовці цього об’єкта до приватизації, провести публічний аукціон і продати ОПЗ, як і інші об’єкти державної власності, в тому числі компанію Центренерго, на публічному прозорому аукціоні на кшталт того, який проводився по Криворіжсталі.

Для того щоб Фонд державного майна отримав реального інвестора, нам потрібні сильні інвестиційні менеджери та консультанти, які по всьому світу допоможуть нам залучити інвестора і взяти за цей об’єкт не 500 мільйонів доларів, як визначена стартова ціна».

Глава Уряду запропонував насамперед змінити методику оцінки. Він доручив невідкладно внести на розгляд Кабінету Міністрів методику оцінки об’єктів державної власності, яка повинна формувати реальну початкову ринкову вартість об’єкта.Крім того, Арсеній Яценюк наголосив на необхідності звернутися до парламенту щодо внесення змін до законодавства про приватизацію і до законодавства про оціночну діяльність.

Не так давно Ігор Білоус зазначав, що попередній продаж 5 % акцій на біржі дає можливість Фонду зрозуміти попит, орієнтир при визначенні стартової ціни, інші переваги. А вже сьогодні ми чуємо про те, що це архаїзм.За повною протиріч риторикою Яценюка, на нашу думку, приховуються істинні мотиви скасування продажу 5 % акцій.

Оптимістичний для бюджету варіант – це якщо Яценюк і Ко просто тягнуть час в очікуванні більш вдалої особисто для них пропозиції від одного з учасників приватизації. У такому випадку варто розраховувати, що консенсус буде знайдено, а бюджет у частині приватизаційних надходжень в Уряді виконають.

Песимістичний варіант – це побоювання за те, що інвесторів як таких насправді немає, а сума коштів, яка буде сплачена за 5 % акцій ОПЗ, дасть зовсім інший орієнтир для стартової вартості лоту, наслідком чого буде недовиконання державного бюджету.

Прем’єр наводить приклад еталонної приватизації Кроворіжсталі та паралельно критикує законодавство, за яким вона відбулася.

Ще більш непослідовною виглядає ця позиція очільника Уряду з точки зору повідомлень Білоуса, озвучених на початку тижня: «На сьогодні інтерес до приватизації ОПЗ виявляють десять потенційних інвесторів, а стартова ціна заводу складе не менше 500 млн дол. США», – заявляв він.

За його словами, до кінця серпня радником із приватизації ОПЗ буде обрано великий міжнародний інвестиційний банк, а у вересні розпочнеться роуд-шоу для інвесторів.Як можна зауважити, інвестори є, стартова ціна теж, демонстрації об’єктів заплановані на вересень, радники та консультанти, судячи з усього, також визначені. Чому процес необхідно відтерміновувати?

Припустімо, що є необхідність у прийнятті змін до порядку оцінки та приватизації. Верховна рада України прийме їх у кращому випадку до кінця вересня 2015 року, потім – підписання Президентом, оприлюднення, набрання чинності, – це вже середина жовтня. Далі за новою методикою потрібно провести оцінку об’єкта, а вже після цього – сам приватизаційний аукціон/конкурс за новою процедурою, тобто вже після виборів та переформатування Кабінету Міністрів, анонсованого на цей період. Як наслідок, провалене виконання бюджету на кінець року.

Таким чином, зі зрозумілих причин, наповнення державного бюджету на 17 млрд грн, які мали отримати від приватизації, потрібно здійснити за рахунок інших надходжень.

Такими надходженнями в тому числі знову стають позики – і внутрішні, і зовнішні. Так, цього тижня було оприлюднено повідомлення, що рада директорів Світового банку на засіданні 25 серпня розгляне питання виділення $500 млн DPL-2, що, за словами представника Адміністрації Президента України, дозволить також отримати $300 млн від уряду Японії в межах двосторонньої міжурядової угоди про сприяння та захист інвестицій. Кошти, які отримуються в рамках проекту DPL, використовуються для «проведення стратегічних та інституційних реформ, спрямованих на подолання кризових явищ і стабілізації фінансово-економічної ситуації у країні», – йшлося в повідомленні Мінфіну, а простіше кажучи, на подолання дефіциту бюджету.

До зовнішніх запозичень активно долучаються і механізми внутрішніх, які широко використовувалися в минулому році. Так, портфель облігацій внутрішньої державної позики Національного банку України 19 серпня збільшився на 1,178 млрд грн (на 0,32%) – до 366,672 млрд грн, тоді як днем раніше він становив 365,493 млрд грн.

Тобто, НБУ прокредитував Уряд на 1,2 млрд грн. Наслідки таких дій минулоріч українці відчувають і по сьогодні.Вбачається, що за відсутності спроможності налагодити роботу економіки в країні таким чином, щоб бюджет наповнювався реальними коштами, це робиться за рахунок позик та верстатів.

Можемо запропонувати очільнику Уряду та керівнику ДФС змінити вектор власних зусиль, а визначитися з ним може допомогти статистика їх колег із міністерства економічного розвитку та торгівлі, які оприлюднили інформаційні матеріали щодо тенденцій тіньової економіки в Україні за підсумками І кварталу.

Так, три з чотирьох методів (за винятком монетарного), з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, показали збільшення рівня в порівнянні з І кварталом 2014 року, зокрема: метод «витрати населення – роздрібний товарооборот» зафіксував збільшення рівня тіньової економіки на 5 в. п. (до 56 %);за методом збитковості підприємств збільшення рівня тіньової економіки склало 8 в. п. (до 50 % від обсягу офіційного ВВП);електричний метод показав збільшення рівня тіньової економіки на 6 в. п. (до 38 %).

Про що говорять ці цифри? Не про те, що всі учасники т. зв. тіньових відносин є злочинцями,  насправді в такий спосіб вони виживають.Для Уряду нормальної країни це є свідченням того, що умови ведення справ у поєднанні з фіскальною політикою є неприйнятними, та змінювати в першу чергу потрібно систему, а не посилювати тиск на підприємства.

«Загравання з соціальними стандартами та настроями українців»

Кабінет Міністрів України

Міністерство фінансів України

Прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що протягом тижня Уряд завершить вивчення питання щодо можливості підвищення мінімальних зарплат і обговорить це з Президентом.

«У нас зараз основне питання при внесенні змін до закону про державний бюджет, це винайти фінансовий ресурс на підняття мінімальної зарплатні. У нас уже є кілька прикидок з цього приводу… Я протягом цього тижня з вами завершу всі технічні консультації і переговорю з президентом з приводу того, як ми будемо діяти в цьому питанні підняття соціальних стандартів».

Арсеній Петрович, мабуть, не відстежує діяльність міністерств, оскільки наприкінці минулого тижня Мінфін у листі головним розпорядникам бюджетних коштів вказував на те, що  планує встановити мінімальну зарплату з 1 січня 2016 року на рівні 1,378 тис. грн, а прожитковий мінімум – 1,33 тис. грн.Із 1 грудня 2016 року планується збільшити мінімальну зарплату з 1,378 тис. грн до 1,543 тис. грн. «Прогнозний розмір прожиткового мінімуму на 2016 рік розрахований з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2016 рік (112%)», – згадувалося в листі.

Висловлювання Прем’єра слід розглядати не інакше, як «крок» назустріч населенню, зроблений у передвиборчий період.Відверто не може не радувати й те, що прогнозний розмір прожиткового мінімуму на 2016 рік, як це прийнято в світовій практиці, розраховується з урахуванням прогнозного рівня інфляції, якби не одне «але», ба, навіть два. 

Перше – це фактичний рівень інфляції у 2014 році на рівні 24,9 % та друге – прогнозний рівень інфляції на 2015 рік на рівні 46%, у порівнянні з 2014 роком. Таким чином, купівельна спроможність гривні, у порівнянні з початком 2014 року, з урахуванням інфляції за два роки, за офіційною статистикою знизилася на 83 %. Тобто, фактично вдвічі. Цей факт Міністерством фінансів до уваги не береться, про нього пропонується забути.Справедливо визначити на 2016 рік мінімальну заробітну плату з урахуванням інфляції за два роки, тобто ((1218 грн (мінімалка на 2014 рік)х1,249)х1,46)х1,12 (прогнозний рівень інфляції на 2016 рік) на рівні 2487 грн. Така мінімальна заробітна плата на 2016 рік була б справедливою принаймні з точки зору розрахунків. Натомість маємо 1378 грн та обіцянку поговорити з Президентом.

«Аграрно-сировинний придаток Європейського Союзу»

Міністерство аграрної політики та продовольства України  

Цього тижня очільник міністерства пан Павленко повідомив, що Україна зміцнює позиції незалежної аграрної держави та вже довела обсяги торгівлі продовольством із Росією до історичного мінімуму.

Із його слів, якщо в першому півріччі 2014 року в географічній структурі експорту українського продовольства доля РФ становила майже 8 %, то в поточному році її частка скоротилася до 2 %.

«Стратегічне значення російського ринку для України – радянський атавізм. Через непрогнозованість, штучні обмеження, м’ясні та молочні торгові війни, блокаду нашої кондитерської продукції, українські виробники давно почали орієнтуватися на європейський, азійський, африканський та американський ринки. Успішна диверсифікація дозволила значною мірою компенсувати недоотриману вигоду від експорту в Росію», – наголосив Олексій Павленко.

Загалом, на нашу думку, потрібно бути послідовними у висловлюваннях, а структуру експорту аналізувати комплексно.Для початку невелика ремарка. Якщо пригадуєте, минулого тижня світову економічну спільноту, а особливо США, сколихнула інформація з Китаю про девальвацію їх національної валюти на мізерні, з точки зору українця, 1,6 %.Основною причиною панічних настроїв слід розуміти експортну потужність Піднебесної за рахунок девальвації юаня: товари виробництва цієї республіки, які йдуть на експорт, в доларовому еквіваленті стають дешевшими і, як наслідок, – більш конкурентноздатними.

Україна за останні два роки девальвувала національну грошову одиницю на 280 %. Поряд з цим аналіз структури експорту України не демонструє пожвавлення. Водночас за деякими товарними позиціями ми дійсно нарощуємо експортний потенціал. Однак це явно не продукція хімічної, металургічної, енергетичної галузей – в основному це товари, які належать до групи продуктів харчування та сировини. Загалом такі висновки є закономірними, оскільки за відсутності інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси та науково-дослідну діяльність, навіть при такій величезній девальвації, продукція основних галузей українського виробництва є застарілою та неактуальною на західних ринках. Донедавна їх основним споживачем у силу спільної історії та командно-адміністративної економіки СРСР була саме Російська Федерація.

«Публічний аудит» узагальнив відомості щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років.

1

Зрозуміло, що загальний обсяг експорту зменшився (з $ 27,9 млрд на 2013 рік, до  $ 15,4 млрд  у 2015 році), тому, виводячи динаміку, ми порівнювали частки в структурі експорту тієї чи іншої товарної групи.

Так, порівняно з 2013 роком у структурі українського експорту на 7,6 % зросла доля продуктів рослинного походження, з них зернових культур – на 6,7 %; на 2,6% – жирів та олій тваринного походження; деревини і виробів з неї – на 1,2 %.Натомість зменшилися частки: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6 %.

Таким чином, зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди.

А динаміка експорту демонструє, що ринки країн ЄС, які для нас відносно відкриті сьогодні, а повністю такими стануть з наступного року, в основному зацікавлені в Україні як у виробнику сільськогосподарської продукції. Ця тенденція не є секретом ні для кого, і справді є потреба у нарощенні цього експортного потенціалу, розвитку галузі.

Ось як станом на сьогодні це робить держава: з початку 2015 року 1681 підприємство агропромислового комплексу залучило кредити загальним обсягом понад 9,8 млрд грн, – про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. Він додав, що кредитна ставка за цими залученнями залишається високою і становить у національній валюті від 18 до 36 % річних, в іноземній – від 8,4 до 19 %.

Відсоток прострочених кредитів – близько 20 %.За його даними, у банківській системі підприємства АПК розмістили депозитів на 28,1 млрд грн, або 11% від загального обсягу депозитів по країні.

Тобто, аграрії в сьогоденній Україні створюють ліквідність банківській системі, вкладаючи кошти, забезпечують надходження валюти, вирівнюючи платіжний баланс. І замість того, щоб їх стимулювати, вони отримують «дешеві» кредити під 30 % річних, а з наступного року скасується пільговий податковий період.

Коротко:

Міністерство інфраструктури України

У Міністерстві інфраструктури підписано тристоронній меморандум про наміри реалізувати інвестиційний проект у МТП «Южний».

Підписаний документ засвідчує намір компанії Cargill придбати 51 % перевантажувального терміналу, який побудує компанія «МВ Карго» в порту «Южний» (м. Одеса).

«Новий термінал означає більше портових зборів, більше надходжень у місцевий та державний бюджети, більше високооплачуваної роботи для українців. Адже після реалізації інвестпроекту Cargill в Одеському регіоні з’явиться до 350 нових робочих місць», – прокоментував Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

Наступним етапом після підписання меморандуму про наміри стане спільне відпрацювання договору про співпрацю, що визначатиме терміни виконання і технічні параметри проекту, а також рівень відповідальності сторін у ньому. Сторони планують укласти цей договір після того, як Cargill увійде до капіталу «МВ Карго» шляхом підписання акціонерної угоди.

Сума запланованих інвестицій становить близько $ 130 млн. Протягом року після підписання договору сторони повинні будуть розпочати реалізацію проекту. Запуск терміналу попередньо запланований на 2017 рік.

Хороша новина, і одночасно новий механізм прихованої приватизації.

Судячи з обмеженої інформації, зробимо такі припущення.На першому етапі внесками до статутного капіталу спільної акціонерної компанії «МВ Карго» від Cargill будуть кошти, а з боку Міністерства інфраструктури, за відсутності коштів, – частка або цілісний майновий комплекс  ДП «МТП “Южний”».

У подальшому зазначена компанія виконає інвестиційний проект із будівництва та відповідно стане власником нового терміналу. А далі держава продасть свою частку в статутному капіталі компанії «МВ Карго» іншому акціонерові, який матиме право пріоритетного придбання. За відсутності цифр складно говорити про економічний ефект від такої приватизації для бюджету, однак можна зрозуміти й інвестора, Cargill: компанія хоче гарантій, що новий термінал, у який вона вкладатиме кошти, реально дістанеться їй, незалежно від зміни політичної еліти, оскільки цей процес довготривалий.

Національний банк України

НБУ прийняв постанову № 520 «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками України вкладних операцій з юридичними і фізичними особами», якою врегулював механізм повернення строкових депозитів. Зокрема, цією постановою передбачено, що клієнти банку мають право отримати строкові вклади та нараховані за ними відсотки після закінчення строку, визначеного договором. Дострокове повернення такого вкладу та нарахованих відсотків за ним можливе виключно тоді, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Важлива інформація для потенційних вкладників: звертати увагу не тільки на відсоткові ставки при укладенні договору, гасла на рекламних проспектах, а й на сам текст контракту, навіть написаний дрібним шрифтом, оскільки, використовуючи складні юридичні форми та конструкції, фінансова установа може й не прописати в договорі можливість його дострокового розірвання або визначити особливі фінансові санкції за умови наявності таких намірів у вкладника.

Міністерство фінансів України

Цього тижня презентувало концепцію майбутньої податкової реформи. Загалом конкретики в цьому документі не багато, тому ми зосередимося на найбільш цікавих, на наш погляд, моментах.

1. Оновлені ставки оподаткування видобутку газу для підприємств, що провадять діяльність із видобутку газу для комерційних потреб

З 1 жовтня 2015 року знижуються ставки рентної плати за користування надрами з 55 % (з покладів до 5000 м) та 28 % (із покладів понад 5000 м) до 29 % та 14 % відповідно. Починаючи з 1 січня 2018 року, запроваджуються нові умови оподаткування: ставки рентної плати за користування надрами в розмірі 20 % та 10 % залежно від глибини видобутку та надбавка до податку на прибуток.

Фактичний період протягом двох років (2016–2017) буде пільговим і таким, який повинен стимулювати видобуток та прихід інвесторів, оскільки спеціальна надбавка на податок на прибуток запланована до запровадження саме з 2018 року.

Разом з тим незрозумілим є формулювання «з видобутку газу для комерційних потреб», оскільки ці ставки можуть стосуватися виключно приватних видобувних підприємств, які реалізовують природний газ для потреб промислових споживачів. За таких умов залишається незрозумілою майбутня політика оподаткування видобувних компаній державного сектору економіки, вуглеводні яких використовуються для забезпечення потреб населення, а ставка ренти прямо впливає на закупівельну вартість, яку сплачує НАК, і відповідно – на тариф для населення.

Можна припустити, що законодавець та профільне міністерство запровадить диференційовану систему рентних платежів для держпідприємств та приватних добувних підприємств, при якій в умовах світового здешевлення вартості природного газу продукція приватних компаній буде конкурентоздатною, а державних (для потреб населення) дозволить зберегти тариф, вищий за вартість імпортної сировини, в той самий час забезпечивши мету з подолання дефіциту НАКу. 

2. Запровадження 5-річного графіка поступового наближення ставок акцизного податку до європейського рівня, зокрема в питанні пального.

На цьому зупинімось більш детально.В Європі ставки податків на пальне різні, вони коливаються від 50 до 70 % в кінцевій вартості для споживача. У нас станом на сьогодні податки в ціні бензину становлять 40 %, а дизпалива – 30 %.

Розуміючи таку пропорцію, нескладно передбачити, що навіть при сьогоднішньому здешевленні вартості бареля нафти на міжнародних ринках при умові збільшення акцизу та приведення його у відповідність до європейської вартості, ймовірна вартість пального за 5 років збільшиться удвічі, а якщо і вартість нафти за цей час на міжнародних ринках зросте, то кінцеве динаміка збільшення буде ще вагомішою.

При цьому варто нагадати, що в 2013 році з подібною ініціативою виступав колишній міністр інфраструктури Володимир Козак, вказуючи аналогічні мотиви: «… у нашій країні найнижчі збори на паливо порівняно з іншими країнами Європи, якщо в Україні ставка акцизу затонну бензину становить € 198 (для дизельного палива – € 46–98), то в ЄС у середньому – € 466 за тонну (і € 375 за тонну дизпалива). Наприклад, у Німеччині акцизна ставка за тонну бензину становить € 851, а за тонну дизпалива – € 534, у Польщі – € 494 і € 375 відповідно.

Історія має тенденцію повторюватися. Отже, вбачаємо збільшення вартості пального, а відповідно, й подорожчання товарів для населення, що в підсумку призведе до збільшення вартості логістики. До речі, окремо варто зупинитися і на цьому аспекті. Так, голова дорожнього департаменту Міністерства інфраструктури Роман Хміль цього тижня повідомив, що податки, сплачувані вантажоперевізниками, зокрема паливний акциз, не перекривають того збитку, якого завдають перегружені вантажівки українським дорогам.Із його слів, на сьогодні фури вагою понад 12 тонн не покривають акцизом того збитку, якого завдають дорозі. Справедлива доплата з фури загальною масою до 40 тонн – близько 3 грн/км, додатково до акцизу. Тому потрібно вводити плату за проїзд фур загальною масою понад 12 тонн.

Також, за його словами, наразі 75 % зборів від паливного акцизу по Україні приносять водії легкового транспорту та автобусів. У той же час 80% збитків дорогам завдають вантажівки вагою від 12 до 40 тонн.

«Саме тому ми вирішили, що замість підвищення акцизу на бензин для всіх, справедливо буде ввести плату за проїзд вантажівок з загальною масою понад 12 тонн, як це давно вже зробили в інших країнах», – зазначив чиновник.

Як бачимо, співробітник Міністерства інфраструктури дещо не в курсі того, що акциз на бензин та дизельне паливо також в планах підвищувати з ініціативи Міністерства фінансів.

Однак його ініціатива щодо стягнення доплат із вантажоперевізників також не сприятиме збереженню цін на товари, призведе до їх подорожчання, оскільки транспортна складова закладена фактично в кожному товарі чи послузі. Якщо ж ця додаткова сплата призведе до істотного поліпшення стану дорожнього покриття в країні, вважаємо, що споживачі погодяться перенести її на вартість товарів, яку ними купуються.

3. Оподаткування автомобілів.

Відбуватиметься залежно від обсягу двигуна для всіх автомобілів та мотоциклів із терміном використання до 5 років включно.Підвищене оподаткування для власників автомобілів сегментів «преміум» та «люкс», середня ринкова вартість яких перевищує 1 млн грн.

Будьмо відвертими в тому, що вітчизняний автопром не випускає транспортні засоби в сегментах «преміум» та «люкс». Крім цього, у їх модельному ряді відсутні автомобілі вартістю понад 1 млн грн.Тому вказані нововведення стосуються в першу чергу імпортних автомобілів, ціна яких у будь-якому випадку прив’язана до курсу гривні до іноземної валюти.

За умови подальшої девальвації гривні, автомобіль «бізнес-класу», припустімо, вартістю в $ 35 тис., може в гривневому еквіваленті коштувати понад 1 млн грн, і при цьому не належати до сегментів «преміум» та «люкс».

З. Зважаючи на те, що таке запровадження буде реалізоване, на нашу думку, необхідно зафіксувати суму не в гривнях, а у валюті (в доларах США чи євро) на рівні $ 50–60 тис.

Крім цього, викликає запитання порядок проведення оцінки автомобіля, врахування його технічного стану, пробігу, участі у ДТП тощо, а головне – ким видаватимуться довідки про ринкову оцінку, їх вартість, платника?

Хоч і не пов’язана з презентацією податкової реформи, але неодмінно знайде в кінцевому документі висвітлення новина, яку озвучила заступник міністра фінансів України Олена Макеєва: Міністерство фінансів виступає за легалізацію грального бізнесу в Україні.«Ми працюємо над легалізацією грального бізнесу, але за умови, якщо він буде працювати, як в цивілізованих країнах. Тому ми зараз намагаємося будувати в цій області правильне законодавство».

Із викладеного чітко простежується фінансовий голод державного апарату, величина бюджетного дефіциту, для подолання якої готові йти на ті кроки, які населення сприймає негативно з точки зору розбитих родин, програних в азартні ігри заощаджень.

ДП «Енергоринок», НКРЕКП

ДП «Укренерго» спільно з ДП «Енергоринок» та PSE S.A. 17 серпня уклали трьохсторонній договір про постачання електроенергії з України до Польщі для надання аварійної допомоги.У попередніх дослідженнях «Публічний аудит» зазначав, що одним із способів виведення енергетики зі стану збитковості, з урахуванням необхідності наповнення державного бюджету, є можливість введення тимчасової монополії держави на експорт електроенергії, а не продаж права доступу до міждержавних енергетичних мереж, через які здійснюється експорт, комерційним структурам.

Як бачимо, запропонована нами модель може застосовуватися на практиці, хоча в цьому випадку мова йде про надзвичайну ситуацію в державі-сусіді.

Особливої уваги варто приділити питанню ціни за вказаним вище договором.НКРЕКП установила ціну продажу електроенергії Польщі в розмірі € 0,075 за 1 кВт/год, що в перерахунку на середній курс становить 1,8 грн.Для порівняння, наведемо відпускні ціни в період 1–10 серпня 2015 року, які діяли для постачальників за регульованим та нерегульованим тарифами: 0,45 та 1,14 грн відповідно. Знову ж таки, для прикладу: «Енергоринок» сплачує ДП «Енергоатом» за електроенергію 0,43 грн за 1 кВт.

Однозначний позитив:ПАТ «Укргазвидобування» 4 серпня цього року подала першу заявку щодо проведення закупівлі «кислоти соляної інгібованої» через державну систему електронних торгів. Очікувана вартість закупівлі становила 970 тис. грн.

За результатами торгів, які відбулися на початку тижня, переможцем з п’яти компаній було обрано ТОВ «Компанія Агронафтохім» із ціновою пропозицію в 759 990 грн, що на 22 % нижче за очікувану. Таким чином, економія становила 210 010 грн.На 18 серпня компанія вже розмістила конкурсів на сумарно очікувану вартість понад 10 млн грн.

Справді, економії можна тільки радіти, навіть забувши про те, чому очікувана вартість предмета закупівлі завищена на 200 тис. грн, якщо зазвичай, ці ціни визначаються, виходячи з ціни договору, який укладався на аналогічну продукцію в минулому році.Будемо сподіватися, що ця тенденція збережеться і щодо решти закупівель на суму в 10 млрд грн.

Просмотров: 370