Як реорганізувати бізнес? Які дії передбачає реорганізація підприємства в Україні? Готові «рецепти» злиття та приєднання юридичних осіб від фінансового менеджера Варшавського Р. Б.

Статтею 104 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) передбачено такий спосіб припинення юридичної особи, як реорганізація. Згідно з цією нормою, — припинення юридичної особи відбувається в результаті передачі свого майна, обов'язків та прав іншій юридичній особі або декільком особам-правонаступникам одним із наступних способів: поділ, перетворення, злиття, приєднання.
Відповідно до ст. 106 ЦК, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників ( власників) або органу юридичної особи, ( котрий її створив), уповноваженого на це установчими документами. А а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено також одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
У чинному Господарському кодексі України (надалі — ГКУ) також згадується про один із способів припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності — реорганізацію у вигляді злиття, приєднання, поділу та перетворення (ст. 59).
Визначення поняття «реорганізація суб'єктів господарювання» наведене у частинах 1 — 5 ст. 59, ГКУ.
Цивільний кодекс приділяє окрему увагу таким видам реорганізації, як перетворення та виділ:
— перетворення юридичної особи, як зазначено у ст. 108 ЦКУ, — це зміна її організаційно-правової форми, у результаті чого до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Підприємство, що реорганізується, у разі такого перетворення, не ліквідується, а просто змінює свою організаційно-правову форму;
— виділ, з позиції ЦКУ (ст. 109), — це перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. До виділу застосовуються, за аналогією, положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.
Закон про госптовариства визначає, що реорганізація такого суб'єкта господарювання, як ТОВ, відбувається за рішенням вищого органу товариства, яким, відповідно до ст. 58, є збори учасників. У них беруть участь учасники товариства або призначені ними представники. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Повноважними збори учасників вважаються, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Рішення про реорганізацію приймається простою більшістю голосів та оформляється у вигляді протоколу зборів учасників товариства.
Відповідно до Статті 105 ЦКУ, Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі реорганізації, ліквідації.

Державні підприємства реорганізовуються дещо іншим порядком:

Рішення про реорганізацію приймає орган, уповноважений державою розпоряджатись державним майном, котре перебуває на балансі підлягаючого реорганізації підприємства (профільне міністерство або відомство). Порядок дії при реорганізації – аналогічний, на підставі тих же норм законодавства.
Реорганізація підприємства передбачає вирішення наступних питаннь:
1) В органах внутрішніх справ: Відповідно до «ПОЛОЖЕННЯ про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 та наказу МВС від 11.01.2011 № 5 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС від 11.01.99 N 17» ( набув чинності 21 лютого 2011 року), порядок виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів з 21.02.2011 вже не потребує отримання дозволу органів МВС.
Ліквідаційна, реорганізаційна комісія відповідно до свого протоколу знищує печатку відповідним актом;
— якщо в процесі реорганізації (злиття) утворюється нове підприємство, його потрібно зареєструвати в установленому законодавством порядку й отримати печатки та штампи.
2) В органах державної податкової служби: у разі прийняття власником (власниками) або уповноваженим органом рішення про ліквідацію, у тому числі шляхом реорганізації, відповідно до чинного законодавства України для зняття з обліку платнику податків — юридичній особі слід:

Відповідно до розділу XI п. 11.1 Наказу Державної Податкової Адміністрації України № 979 від 22.12.2010р. «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України»:
згідно п.11.1.1. У 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення (реорганізації), подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:
— заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП
— (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП;
— оригінал довідки за ф. N 4-ОПП;
— копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу,
— уповноваженого на те установчими документами про припинення;
— копію розпорядчого документа про утворення комісії з
— припинення (ліквідаційної комісії).

У такому самому порядку мають бути подані документи і в разі прийняття рішення про закриття відокремлених підрозділів юридичної особи.
Якщо стосовно платника податків до Єдиного державного реєстру не внесено запису про прийняття рішення про припинення (реорганізацію), заява за ф. N 8-ОПП органом державної податкової служби не розглядається. Про це орган державної податкової служби інформує платника податків та пропонує йому подати повторну заяву після внесення такого запису до Єдиного державного реєстру. Положення цього абзацу не застосовуються до платників податків, для яких законом визначені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, а також відокремлених підрозділів юридичних осіб. Такими платниками податків заява за ф. N 8-ОПП має бути подана у 3-денний строк після прийняття рішення про припинення.
згідно п.11.2., У зв'язку з припиненням (реорганізацією) платника податків, органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):
— заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданою згідно з пунктом 11.1 цього розділу;
— відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
— відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;
— судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
згідно 11.2.1. При отриманні першого з документів про припинення платників податків робиться запис у журналі за ф. N 6-ОПП.
згідно 11.2.2. При проведенні заходів, пов'язаних з припиненням платника податків, органи державної податкової служби організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.
згідно 11.2.3. Інформація про отримання органом державної податкової служби документів (відомостей), визначених цим пунктом, доводиться до відома структурних підрозділів такого органу державної податкової служби та органів державної податкової служби, у яких платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку або в яких перебувають на обліку його відокремлені підрозділи. За результатами проведення відповідних заходів у зв'язку з припиненням платника податків або після проведення документальної позапланової перевірки та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань такого платника податків відповідальні працівники таких підрозділів (органів) підписують обхідний лист або готують відповідний висновок про причини неможливості видачі довідки про відсутність заборгованості по податках, зборах за ф. N 22-ОПП.
Після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності у нього заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби провадиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків.
3) У пенсійному фонді України: Відповідно до п.5.1 Розділу 5 Постанови № 21-6 від 27.09.2010 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
згідно 5.1. У разі отримання від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи орган Пенсійного фонду в 10-денний термін проводить документальну перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. На основі акта перевірки платник здійснює остаточні розрахунки.
За наявності заборгованості у платника, державна реєстрація якого припиняється, орган Пенсійного фонду складає у двох примірниках довідку про борг за всіма видами платежів, один з яких надсилає ліквідаційній комісії, другий — правонаступнику, якщо він є.
Орган Пенсійного фонду закриває справу платника після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду. Реєстраційний номер ліквідованого платника страхових внесків надалі не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Зняття з обліку платника фіксується в журналі обліку платників. Справа такого платника здається до архіву органу Пенсійного фонду після закінчення звітного року.
4) У Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві: Відповідно до законодавства України підприємство, що підлягає ліквідації, у 10-денний строк з дня прийняття рішення про реорганізацію, ліквідацію повинне подати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяву про зняття з обліку із зазначенням її правонаступника (якщо він визначений), документ про ліквідацію (рішення власника, суду або інший документ, передбачений законодавством), виписку з поточного рахунка в банку. Отримавши зазначені документи, робочий орган виконавчої дирекції Фонду проводить документальну перевірку повноти сплати страхових внесків.
На підставі документів, поданих до робочого органу виконавчої дирекції Фонду щодо ліквідації, та після виконання вимог, робочий орган виконавчої дирекції Фонду закриває справу страхувальника. Реєстраційний номер страхового свідоцтва ліквідованого страхувальника у подальшому не використовується, відомості щодо його платежів зберігаються робочим органом виконавчої дирекції Фонду не менше трьох років.
5) У Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: У разі прийняття в установленому законодавством порядку рішення власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу про скасування державної реєстрації страхувальника у зв'язку з його реорганізацією або ліквідацією чи рішення арбітражного суду страхувальник зобов'язаний у 10-денний термін iз дня прийняття такого рішення подати до органу Фонду відповідні копії документів та заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він визначений).

Зняття страхувальника з обліку може бути проведене також на підставі інформаційного повідомлення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності за умов, визначених чинним законодавством.

На підставі документів, поданих до органів Фонду щодо реорганізації або ліквідації, та після погашення боргів зі сплати до Фонду страхових внесків персональна справа страхувальника, закривається. Страхувальнику за його заявою видається довідка про зняття з обліку в органі Фонду. Реєстраційний номер ліквідованого страхувальника у подальшому не використовується, а його платіж ураховується в базі даних до кінця поточного року. Персональна справа ліквідованого платника зберігається протягом трьох років.
6) Процедура скорочення частини працівників при реорганізації підприємства:

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпПУ) у разі реорганізації підприємства, установи, організації, дія трудового договору з працівником продовжується.

При цьому, п. 1 ст. 40 КЗпПУ передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір, до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Таким чином, при реорганізації підприємства, звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпПУ може мати місце, якщо це супроводжується необхідністю скорочення чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.
Варіанти скорочення штату працівників на підприємстві, що реорганізовується, в залежності від кожної конкретної ситуації та рішень, прийнятих керівниками підприємств: Варіант1. Витрати по проведенню скорочення штату здійснюється за рахунок підприємства, що реорганізовується. У цьому випадку воно виплачує усім особам, які підлягають скороченню, вихідну допомогу у розмірі не менш середньомісячного заробітку, згідно із вимогами ст. 44 КЗпПУ, У подальшому затверджується керівником підприємства новий штатний розклад, з урахування всіх змін, оскільки у разі зміни чисельності працівників, назв посад, окладів.
Варіант 2. Витрати по проведенню скорочення штату здійснює підприємство, котре поглинуло реорганізоване. Воно повинно виплатити усім особам, які підлягають скороченню, вихідну допомогу у розмірі встановленому ст. 44 КЗпПУ, а також затвердити новий штатний розпис з урахування всіх змін;
ВАЖЛИВО: Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, а також враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган (керівник підприємства) пропонує працівникові іншу роботу (при наявності) на тому ж підприємстві, в установі, організації (ст. 492 КЗпПУ).
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ: звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, згідно із медичним висновком), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 184 КЗпПУ).
7) Кредитори та Дебітори Говорячи про розрахунки з кредиторами при припиненні (реорганізації) юридичної особи, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦКУ, кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання. У разі злиття, приєднання (ч. 2 ст. 107 ЦКУ) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог, комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт. Він має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, яка припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Порушення вищезазначеного є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державної реєстрації створюваних юридичних осіб — правонаступників (ч. 4 ст. 107 ЦК).

Відповідно до пп. 5.2.8 Закону про прибуток, суми безнадійної заборгованості (дебіторської) можуть бути віднесені до складу валових витрат у частині, яка ще не була включена до складу валових витрат раніше, в тому випадку, якщо відповідні заходи для стягнення цієї заборгованості не привели до позитивного результату або якщо за такими боргами закінчився строк позовної давності.

Цікава ситуація виникає і з безнадійною кредиторською заборгованістю (тобто заборгованістю з оплати або постачання товарів на адресу контрагента припиненого підприємства). На думку податкових органів, суми такої безнадійної кредиторської заборгованості мають включатися до складу валових доходів ліквідованого підприємства як суми безповоротної фінансової допомоги (п. 1.22.1 Закону про прибуток). Однак ні п. 1.22.1, ні інші норми Закону про прибуток не пов’язують безнадійну кредиторську заборгованість припиненого підприємства з безповоротною фінансовою допомогою! Відповідно ж до п. 1.22.1 Закону про прибуток, кредиторська заборгованість перетворюється на безповоротну фінансову допомогу тільки після закінчення строку позовної давності.
8) Державний реєстратор

У разі припинення підприємства в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення відповідно до ст. 37 Закону про держреєстрацію голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:
1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;
2) свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
3) оригінал установчих документів;
4) нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання чи перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу;
5) довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;
6) документ про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби;
7) довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків;
8) довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;
9) довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку:
У разі державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення державному реєстратору подаються тільки документи, вказані у вищезазначених п. 1 — 4.
Передавальний акт або розподільчий баланс повинен бути затверджений засновниками (учасниками) підприємства чи органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи. Підписи на передавальному акті або роздільному балансі мають бути нотаріально посвідчені.

Увага:
1. Перш ніж самостійно здійснювати процедури, описані у цій статті, слід уважно ознайомитись з чинним на момент вчинення дій по реорганізації законодавством.
2. Наведені у статті норми є діючими на дату її публікації.

Просмотров: 69735