які проблеми є в українських пенсійних фондів, і які існують ризики?

З дати прийняття Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (9 липня 2003р., набув чинності 1 січня 2004 року) та запуску в Україні системи недержавного пенсійного забезпечення пройшло вже більше 10 років. За цей час представниками ринку недержавного пенсійного забезпечення, які працюють й надають послуги, та, зокрема, компаніями з управління активами та адміністраторами пенсійних фондів було виявлено цілий ряд недоліків й проблем, які не вирішені діючим законодавством або вирішені неточно, що викликає труднощі в його застосуванні.Крім того існує безліч підзаконних нормативних актів, що видають регулятори даного ринку – Національна  комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, які теж необхідно вдосконалювати, щоб спрощувати діючу систему регулювання.  

Найважливішою проблемою у даний кризовий час, зрозуміло, є ефективність та надійність інвестування пенсійних коштів учасників недержавних пенсійних фондів, оскільки інвестиційна складова є першочерговим чинником, який впливає не тільки на ліквідність НПФ, а й на розмір пенсії, яку отримає його учасник (Детальнiше про НПФ дивiться на сайтi Інституту розвитку економіки України – ireu.org.ua). Невиконання банками своїх зобов`язань щодо повернення депозитних вкладів, зобов`язань за договорами на розрахунково-касове обслуговування вперше в 2009 р. поставило  деякі недержавні пенсійні фонди перед загрозою неможливості виконання зобов`язань перед своїми учасниками. Ситуація на нашому ринку ще більше буде погіршуватися  в подальший період і в наслідок дефолтів, в т.ч. технічних, допущених емітентами облігацій, які містяться в портфелях активів НПФ. І це не тільки спричинить збитки пенсійним фондам та їх учасникам. Окремі НПФ можуть втратити довіру споживачів послуг з недержавного пенсійного забезпечення. А така дискредитація складової пенсійної системи може поставити під сумнів подальше її реформування.    

Крім того, нестабільна ситуація на українському фінансовому ринку спричинила ще цілу низку негативних явищ на вітчизняному фондовому ринку:

- викривлення ціноутворення;

- різкі цінові коливання цінних паперів;

- незначний обсяг біржових угод;

- дефіцит фінансових інструментів з адекватною доходністю, придатних для інвестування активів НПФ.  

З іншого боку компанії з управління активами та адміністратори НПФ повинні виконувати надзвичайно жорсткі вимоги до складу та структури активів пенсійних фондів. Такі вимоги в сьогоднішніх умовах не тільки не є адекватними, вони заважають компаніям, які управляють активами НПФ в інтересах його учасників бути більш мобільними при реалізації інвестиційної політики.    

Також до цього часу головною проблемою залишається  відсутність єдиних «правил гри» на ринку недержавного пенсійного забезпечення. А саме «білі плями» є в оцінці:  

1) активів НПФ;

2) вартості одиниці пенсійних внесків;

3) прибутковості пенсійного фонду;

4) ризиків, а також в порівнянні з бенчмарком.  

Дуже гостро зараз стоять питання: яким чином оцінювати придбані цінні папери, які під час перебування в портфелі НПФ були виключені з лістингу фондової біржі, а також щодо врегулювання оцінки дефолтних облігацій учасників ринку. Також фахівці, наприклад, пропонують інші підходи до оцінки грошових коштів і металів у складі активів НПФ, які розміщені на рахунках банків і які не виконують своїх зобов'язань або з тимчасовою адміністрацією. Таким чином, якщо ризики емітентів аналітиками ще можуть бути прораховані, то ризики введення тимчасової адміністрації в наші банки не піддаються аналізу – відзначають експерти.  

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Просмотров: 568