Напередодні початку дії угоди між Україною та ЄС влада, здається, нарешті вирішила вдосконалити механізми підтримки вітчизняних експортерів. І хоча до створення повноцінної дієвої системи ще далеко, тим не менше перший важливий крок уже здійснено. Крім того, парламент таким своєрідним чином анонсував можливість створення нової державної страхової компанії. Її головним напрямком діяльності буде страхування ризиків, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю вітчизняних компаній.

Зокрема парламент ухвалив у першому читанні законопроект «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» (№2142а). Цей документ передбачає впровадження нової моделі підтримки експорту за безпосередньої участі державної страхової компанії. Ця структуру пропонується створити «з нуля», й наділити її правом супроводжувати експортні операції українських суб’єктів господарювання. 

В ухваленому законопроекті розписані такі головні функції нової компанії:- страхування ризиків, що властиві експортним операціям (комерційні та некомерційні, а також політичні), і щодо яких обмежена пропозиція з боку інших страхових компаній, перестрахування ризиків страховиків, що застрахували експортерів; - надання гарантій виконання експортерами зобов’язань для участі у міжнародних тендерах та банкам-кредиторам за наданими експортними кредитами;- агент уряду щодо реалізації державних програм підтримки експортерів;- консультаційна підтримка експортерів.

Слід відзначити, що це вже не перша спроба врегулювати питання підтримки українських компанії, що виходять на зовнішні ринки. За останні двадцять років неодноразово на розгляд ВР вносилися законопроекти, які мали на меті врегулювати питання державної фінансової підтримки експорту, але вони так і не були впроваджені.

Головні підвалини закладені ще Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Там є норми і про кредитування, і про страхування. Однак все це на практиці виявилося лише «декларацією намірів». Визначена ним система підтримки експорту за допомогою фінансових установ так і не стала повноцінною за своєю суттю. Роль держави у стимулюванні експортерів зосереджувалася переважно у наданні однієї послуги – пільг. Про повноцінну системну підтримку, на жаль, з боку держави не йшлося. Великі компанії отримували жадані пільги, створювали власні банки та страхові компанії, менші «викручувалися», як могли на власний страх і ризик. А держава своєю поведінкою наче демонструвала своє зневажливе ставлення, мовляв, не плутайтесь під ногами.

Тому в даному випадку можливі закиди на тему, мовляв, навіщо нам ще якась додаткова компанія не зовсім доречні. У світовій практиці широко застосовуються механізми фінансової підтримки експорту через державні фінансові установи.

Іноземні експортно-кредитні агенції (ЕКА – усталена загальна назва для установ, які здійснюють підтримку експорту) довели свою користь на практиці. Вони пройшли випробування часом й тепер у більшості країн обслуговують левову частку найбільш ризикованих зовнішньоекономічних операцій власних резидентів. 

При цьому, найчастіше для забезпечення фінансової підтримки експортерів формується система фінансових установ, які забезпечують «спільну» підтримку. Наприклад, у Бразилії державні банки BNDES та «Банк Бразилії» кредитують виробників, а напівдержавна SBCE страхує кредити. У Франції – державний Bpifrance здійснює кредитування, а приватна COFACE – страхування (до речі, ця компанія створювалася як державна, але згодом була приватизована). У Німеччині співпрацюють державна банківська група KfW  (кредитування) та приватна (також через приватизацію) Euler Hermes (страхування). У Чехії діють державні Чеський експортний банк та Агентство з гарантування і страхування експорту (EGAP). У Польщі – державні Банк національної економіки (BGK) та Експортно-кредитна страхова корпорація (KUKE) тощо.

До того ж світова спільнота намагається уніфікувати застосування механізмів фінансової підтримки експорту. Наприклад, в межах Організації економічного співробітництва та розвитку існує «Робоча група з експортних кредитів та кредитних гарантій», яка моніторить державну підтримку з кредитування експорту. Також в межах ОЕСР діє Рамкова угода щодо офіційно підтримуваних експортних кредитів (Тhe Arrangement on Officially Supported Export Credits). Активно співпрацює з ОЕСР і Міжнародна унія страхувальників кредитів та інвестицій («Бернська унія»). У законодавстві ЄС також уніфіковано особливості коротко-, середньо- та довгострокового експортно-кредитного страхування (наприклад, Директива Ради 98/29/ЄС від 07.05.1998 про гармонізацію основних положень щодо страхування експортних кредитів за трансакціями з середньостроковим та довгостроковим покриттям).

Наразі в законопроекті конкретно про тандем державної страхової компанії та, приміром, «Укрексімбанку», не йдеться (ним передбачено можливість співпраці компанії з будь-якими банками). Але це не означає, що так буде в майбутньому. Реальність диктує свої умови. Систему державної підтримки експорту в Україні потрібно відбудовувати. 

Адже експорт товарів за 9 місяців ц. р. упав на 13,9 млрд дол. США (32,7 %). І хоча позитивне сальдо торговельного балансу склало 0,7 млрд дол. США, сформовано воно, на жаль, не за рахунок зростання експорту, а в основному за рахунок зниження імпорту. А зовнішньоекономічний баланс «витягнула» торгівля послугами (позитивне сальдо 3,2 млрд дол США). До того ж вітчизняна економіка є експортоорієнтованою, тобто, зв’язка «експорт-промисловість» є ключовою. І якщо великі експортери можуть собі «дозволити» мати власний банк чи страхову компанію, то малий та середній бізнес – взагалі залишаються наодинці з своїми потребами та проблемами. 

Тому, впровадження державної підтримки експорту, побудова ефективної моделі її застосування має набути достатньої ваги при реформуванні економіки. Інакше, в таку незаповнену нішу, де є попит на доступні кредити чи страхування, прийдуть іноземні фінансові установи з підтримки експорту, запропонувавши, приміром, досить прості інструменти – кредитування чи страхування, але виключно для підтримки свого, а не українського виробника. 

Водночас не варто забувати і про ризики. Може статися, що ця страхова компанія перетвориться в недієздатну установу, що обслуговуватиме обмежене коло «своїх» клієнтів, постійно «викачуватиме» бюджетні кошти на її підтримку, або лише формально функціонуватиме (що полягатиме в реалізації норми «зробили і забули»). Також існує загроза, що ринок не сприйме її діяльність через заангажованість та зарегульованість у доступі до послуг, чи надання послуг «лише своїм»…

Та все ж пріоритетним завданням для держави сьогодні вбачається формування чіткої політики підтримки експортерів, що має бути відображено в розробці Національної експортної стратегії, про яку всі так давно говорять… Але віз і нині там.

Просмотров: 571