На вулиці сьогодні інша економіка. І влада, і суспільство, і суб'єкти українського ринку вже починають розуміти: потрібно щось робити спільно в 2015 році.  

     Ми грунтовно в'їхали у системну фінансово-економічну кризу. Навіть вже загрузнули. А інститутів розвитку так до цих пір і не створили. Більше того, останні два роки держбюджет - затиснутий, капіталовкладення – фактично на нулі. Правда, трохи росло особисте споживання (але воно в основному зростало за рахунок ренти). Кошти бюджету не інвестуються. Як тепер будемо у 2015 році виходити з цієї кризи, яка призвела до кризи держуправління, до кризи структурних інститутів. Вони просто перестали справлятися з новою ситуацією.

     Як жити далі економіці України в цей важкий у всіх сенсах кризовий час? І як вирішуватимуться проблеми, що стоять перед вітчизняним бізнесом? Хто наважиться на прогнози? Хто поділиться своїм баченням розвитку економічної ситуації в Україні і конкретними шляхами виходу з кризи у 2015 році? Вважаю, що тепер вихід із цього кризового становища звичайним еволюційним шляхом не можливий. Потрібен економічний ривок. Світовий досвід таких економічних стрибків свідчить, що їх можна здійснити лише шляхом залучення і концентрації значного обсягу інвестицій та їх спрямування на пріоритетні напрями розвитку, визначені державою і під її керівництвом.     

     Однак, слід зазначити, що існуючі механізми не працюють. Банківська система не кредитує економіку через високі ризики. Фондовий ринок як джерело інвестицій не працює. Його практично не існує. В бюджеті немає коштів на розвиток, а ті, що є розпорошуються між міністерствами і місцевими адміністраціями створюючи більше проблем для майбутніх бюджетів, ніж вирішують їх. Запропонований механізм використання державних гарантій для виконання Програми активізації економіки не спрацьовує через його недосконалість і відсутність реальних проектів у державному секторі. На приватний сектор він не поширюється, а саме там найбільше потрібні фінансові ресурси. Зрештою він створює значне боргове навантаження на майбутні періоди не вирішуючи ключові питання.     

     Так, що потрібно робити? Для економічного ривку, вважаю, потрібно три головні умови:     

     - сприятливі умови для бізнесу;     

     - економічна стратегія;     

     - інституції та інструменти розвитку.     

     Безумовно,  спільним між всіма світовими інститутами фінансування проектів розвитку є те, що:     

     а) акціонером виступає держава, а джерелом фінансування проектів є кошти переважно держави або залучені під гарантії держави, у тому числі, використовуючи механізми облігаційних позик;     

     б) організаційно-правовою формою створення та функціонування є фінансова корпорація або холдинг з обов’язковим представленням та наділенням головних повноважень банку розвитку або компанії з управління активами;     

     в) фінансування проектів носить венчурний характер.    

     Які ж є конкретно пропозиції щодо моделі та структури інвестування програм розвитку в Україні? З огляду на практичний досвід функціонування аналогічних програм у світі, за основу функціонування подібної програми в Україні, я би взяв модель, яка діє в Ізраїлі («Yozma», у більшій мірі вона заснована на потенціалі російських та українських вчених та передбачає створення фонду фондів й подальший розвиток 10 приватних фондів за участю держави, кожний з капіталом в 20 млн. доларів США і більше, а також Програма була створена під керівництвом міністерства промисловості та торгівлі Ізраїлю).У випадку реалізації інвестиційного фінансування проектів розвитку на базі новоствореної Української корпорації розвитку буде реальне створення додаткової вартості - завдяки фінансуванню програм розвитку або модернізації реального сектору економіки, а також відбуватиметься оновлення засобів виробництва, що збільшуватиме обсяг виробництва і дохід виробників.     

     Основним джерелом грошових коштів Української корпорації розвитку мають бути грошові кошти населення та бізнесу, які перебувають поза межами банківської системи та державні кошти, отримані з державного бюджету або шляхом розміщення державних облігацій внутрішньої державної позики. При цьому, умови надання кредитів або іншої форми державної фінансової підтримки проектів, відрізнятимуться довгостроковістю та значно меншим розміром процентної ставки фінансового або кредитного ресурсу, що надаватиметься для фінансування проектів розвитку.     

     На вулиці сьогодні  інша економіка. І влада, і суспільство, і суб'єкти українського ринку вже починають розуміти: потрібно щось робити спільно в 2015 році.

     Олександр  ГОНЧАРОВ,

     Директор Інституту розвитку економіки України  

Просмотров: 709