Які в Україні існують податкові бар'єри, і як з ними боротися?

Як ніколи раніше, саме у цей кризовий час усунення податкових бар’єрів є невід’ємною складовою модернізації вітчизняного фондового ринку, застосування сучасних антикризових стратегій та каталізатором залучення інвестицій у вітчизняну економіку (детальнiше про стан українського фондового ринку дивiться на сайтi Інституту розвитку економіки України – ireu.org.ua) . Але ще до цього часу наша податкова система гальмує розвиток нових фінансових інструментів, фінансових послуг та антикризових фінансових механізмів.

Наприклад, некоректне визначення в податковому законодавстві похідних фінансових інструментів (деривативів), спрощена уніфікація режимів оподаткування операцій з борговими вимогами як умовно факторингових операцій, відсутність окремих норм щодо оподаткування операцій з довірчого управління фактично призвело до: 

- гальмування розвитку послуг з довірчого управління цінними паперами (запровадженого законодавством про цінні папери ще в 2006 році); 

- стагнації ринку похідних фінансових інструментів;

- блокуванню процесів сек’юритизації боргів українських підприємств; 

- стримуванню формування цивілізованого ринку боргових зобов’язань.

Саме про це ми вказували під час реалізації пілотного проекту щодо методологічного врегулювання питання залучення компанією з управління активами до складу активів венчурного інституту спільного інвестування прав вимоги за договорами позики в результаті здійснення факторингових операцій, укладення договорів відступлення права вимоги (договорів цесії). Потім також на цьому акцентували увагу представників НБУ, НКЦПФР і інших державних органів, які працювали з нами у складі робочої групи щодо питань вивчення функціонування системи деривативів та доопрацювання проекту Закону «Про похідні (деривативи)».

Нами були проаналізовані податкові наслідки застосування податків на прибуток підприємств, на додану вартість («ПДВ») та на доходи фізичних осіб («ПДФО»)для ІСІ з наступних операцій з правами вимоги за кредитними договорами:

- придбання прав вимоги за кредитними договорами до складу активів ІСІ;

- одержання доходу від прав вимоги (шляхом стягнення заборгованості з боржників або наступного продажу (відступлення) таких прав вимоги; 

- звернення стягнення (у тому числі шляхом набуття права власності та наступного продажу) на майно, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов’язань боржників;

- списання (у тому числі внаслідок звернення стягнення на майно, що є предметом застави) заборгованості боржників.

І головне, на чому ми наполягали, – це беззаперечним стимулом до використання КУА/ІСІ при роботі зі стресовими активами фінансових установ є звільнення операцій ІСІ від оподаткування податком на прибуток підприємств. Оподаткування здійснюється на рівні інвесторів ІСІ лише при одержанні ними доходів від ІСІ. Водночас, КУА/ ІСІ має визнавати зобов’язання з ПДВ та виконувати функції податкового агента з податку на доходи фізичних осіб. 

Але до цього часу дуже мало позитивних зрушень. І таким чином всі фінансові механізми, які в світі застосовуються як елементи антикризового управління, на вітчизняному фондовому ринку заблоковані недосконалим податковим законодавством. В умовах хронічного браку у підприємств вільних обігових коштів в грошовій формі зазначені фінансові механізми є фактично єдиним виходом забезпечення безперервного функціонування як реального так і фінансового секторів української економіки. 

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Просмотров: 761